Третій вірш)

Трішечки про кохання перед сном.

***

Я вже так скучила за тобою,
Що терпіти не має сил.
Але ми розлучені війною,
І для нашої зустрічі небезпечний навіть тил.

Вже забула я твій запах,
Твої очі і останні ті слова.
Що сказав ти на кордоні,
А я стояла вся в сльозах.
Скільки ночей вже без тебе,
І плаче наша донька.
Ще маленька,але знає,
Що тата поруч нема.
Немає ні вдень,ні через місяць,
І триває клята пустота.
Приїжджай до нас поскоріше,
Як закінчиться війна.
Як настане наша перемога,
Я обійму тебе міцніше.
Скажу, що кохаю ще сильніше,
І нашу зустріч благословлять небеса.

 

Посилаю це тим хто змушений був розлучитися під час війни.

Разом переможемо) Слава Україні!

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Дякую за вірш! Війна розлучила ї з дітьми і з онуками, з рідними та друзями! Але клята війна кінчиться і ми всі зустрінемось! Читаю Ваші вірші і книжки, трохи відволікаюсь, ще раз ДЯКУЮ!

Роза Фаєр
08.04.2022, 17:27:19

Наталия Шафранская, Дякую і вам за ці слова.Мені дуже шкода,що так сталося. Проте,щиро вірю, що скоро все закінчиться.
Надалі вірші будуть публікуватися в книжках. Адміністрація заборонила викладати їх в блозі..

avatar
Бетсі Прусс
08.04.2022, 01:35:40

Дуже проникливий вірш! Знаю, як це боляче, відпускати кохану людину, чоловіка, батька дітей на війну. Та ми обов'язково переможемо і наші чоловіки повернуться. Все буде Україна!!!

Роза Фаєр
08.04.2022, 01:40:03

Бетсі Прусс, Переможемо, по-іншому бути просто не може!!
Дякую вам)

Інші блоги
Післясмак від книги «смертельний досвід 18+»
Вітаю спільното, Вперше знаходжусь, мʼяко кажучи в трансі від прочитаного, і саме тому не можу промовчати.... Прочитала повністю твір автора Іван Павелко "Смертельний досвід 18+" https://booknet.ua/book/smertelnii-dosvd-b450442і
Що відчуває автор після завершення книги?
Сьогодні я дописала книгу? Герої тріпали мені нерви, роман зажив своїм життям, автору взагалі слова не давали: записуй і все)) Слідкуй і ридай. Ось приблизно так і народилася книга "Ел" ⋆⁺₊⋆ ☾⋆⁺₊⋆ Вона неочікувано
☀️ Ура 500!!! ☀️
Сьогодні хочу поділитися з вами маленькою, але для мене дуже важливою радістю — нас уже 500! ✨ Чесно, для когось це може здатися просто цифрою… але для мене це дуже-дуже велика цифра. Це 500 людей, які поруч, які читають,
Віршований флешмоб!
Вітаю! ฅ⁠^⁠•⁠ﻌ⁠•⁠^⁠ฅ Мабуть більшість з Вас знають, хто така Ірина Бібік! Як це зазвичай буває? Хтось помітив іншого автора через книжки!
Дівич-вечір. Серія 5
Кішечка вже другий чайничок поставила на стіл, бо за гарною розмовою напій розходився на ура. — Твоя черга, Аріно, — виголосила Славка, — Розказуй, що там наша мама-мадама тобі вліпила. Аріна спокійно заправила
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше