"Божевільна. Моя" новинка від Стефанії Лін❤

Привіт усім!

Хочу сьогодні розповісти про новинку від Стефанії Лін, котра допоможе вам провести час з насолодою і відволіче від реалій сьогодення. 

Не книга, а потрійне комбо)

1 владний, нахабний, підвальний хлопець

1 владний, серйозний чоловік

1 дівчинка-вибух

Що з цього вийде? О-о-о! 100% божевілля!

Божевільна.Моя

У тексті є:владний чоловіквладний харизматичний геройпротистояння характерів

Аня: Я мала статус, багатих батьків, гроші, а потім втратила усе. Життя нахабно жбурнуло мені в обличчя жахливу реальність, де я стала порожнім місцем. Довелося влаштуватися на роботу, і до мого роздратування, там я зустріла чоловіка, якому відмовила три роки тому. Тепер він бажає мені помститися за образу. І немов мало, я раз за разом зіштовхуюся з братом нової сусідки, від якого мене  нудить. Та й він явно терпіти мене не може, насміхається й постійно називає Божевільною. Між нами війна, і я не збираюся програвати. Більше ні. Досить вважати себе жалюгідною та ненавидіти за невдачі, потрібно йти вперед. Та чи вийде, коли один чоловік вимагає провести з ним три дні, а інший псує моє життя?

Стас: Вона з'явилася у моєму житті божевільним вихором гніву та образи на весь світ. Дівчина, гостра на язик, зухвала, вперта, зовсім не ніжна, від якої мені зносить дах. Образила мою сестру,  демонструвала, що вона королева, а всі інші ніхто. Та я знаю як такій Божевільній закрити рота й провчити її. Між нами війна, і я переможу.

Уривок:

— На твою пропозицію? — вигинаю запитально брови. — Ніколи. Пам'ятаєш? — додаю, пригадавши нашу розмову три роки тому, — я казала, що з тобою все — ніколи! 

Риси обличчя чоловіка загострюються. В погляді спалахує гнів. Сильний, безконтрольний, повний огиди та ненависті. 

— Карма дістала тебе, Аня. — Повільно промовляє зрозумівши, що я пригадала його. — Забудь про своє ніколи. 

Спираюся на візок повний приладдя для прибирання й відповідаю:

— Ти, бачу, не можеш. 

Все, чоловік звіріє. Швидкими кроками він підходить до мене й відсуває візочок. Я шоковано завмираю, лише кліпаю очима, налякано зазираю у блакитні очі й встигаю видихнути. Сила, котра йде хвилями від нього, накочує на мене. Вона давить й жбурляє у самий вир урагану. 

— Ти втратила все, і все одно така сама, як була. — Сичить мені в обличчя. — Горда, зверхня, пихата і порожня. Це не комплімент, Аня. 

— Мені начхати на твою думку, Новак. — Шепочу, гордливо задерши голову. — Я така. Хочеш вдарити мене за це? 

Чоловік хмикає, насмішкувато дивиться:

— Забагато честі, щоб звертати уваги на твої слова. Моя пропозиція в силі. Хочеш кращого життя — три дні зі мною. 

— І що ж ми будемо робити, Артеме? — гнівно запитую, виблискуючи очима. 

Він відпускає моє обличчя, бере піджак під пахву, й ховає руки у кишенях.

— Я буду карати тебе. Ти — отримувати покарання. 

— Як вульгарно, — відрізаю -. Всі чоловіки думають лише про ліжко?

Артем зі знущанням дивиться на мене:

— Не пам'ятаю, щоб казав щось про ліжко, Анна Шабая, — цідить зухвало. — Чи про вульгарщину. Може це ти так сприймаєш усе? 

***

— Не хочеш заробити грошей? — твердо запитує.

Фиркаю, нервово сміюся.

— Ти фільмів передивився, чи як? 

— Я серйозно.

— І звідки у прибиральника гроші? 

— Від бабусі, — відмахується. — Ну? 

— Ти гидкий. Ні. Бридкий. А ще нахабний. Ні! 

На зло йому відмовляю. А гроші… з моїм життям я “за” усіма способами.

— Спати не потрібно буде, — кривиться й закидає волосся з чола назад, та вперті пасма спадають по його скронях. 

— Спати? Та я нізащо б не лягла з тобою в одне ліжко! 

— Ми просто злітаємо в Італію до бабусі. 

— Ми? — все, я на межі істерики. — Спочатку ти не пускаєш мене у під'їзд, через тебе я захворіла, а тепер ми?

— Я врятував тебе, — заявляє впевнено.

— Фу, нагадувати про таке. Я не просила.

— Знаю, ти ні про що не просиш!

— Отож! Вчися й ти. 

Стас робить крок вперед. Аромат дощу торкається мого носа. Свіжість ледве не б'є в обличчя. Я вдихаю, глибше, але одразу починаю кашляти.

— Відійди, — рикаю та штовхаю його у груди.

— Я розумію як це виглядає, — каже відступивши на крок. — Та мені потрібна твоя допомога. 

 

Щоб читати тисни тут

 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна Багирова
03.04.2022, 22:19:55

Книга неймовірна. Герої цікаві, Стас мій улюбленець і сестричка його гарна дівчинка, ну а героїня ще та оторва, без царя в голові!))(◔‿◔) Дякую!))))

avatar
Бетсі Прусс
03.04.2022, 16:16:15

Дякую за рекомендацію! Книга дійсно цікава))

Стефанія Лін
03.04.2022, 18:18:18

Бетсі Прусс, Щиро вам дякую))

Інші блоги
А кому ж буває легко)
Іноді мене питають, чому між розділами або книгами бувають паузи. Чому я не пишу часто й багато. Відповідь проста й складна водночас: для мене книга — це не просто текст. Це деталі. Логіка подій. Причини й наслідки.
Серце заходиться в дикому танці...
Прекрасна можливість придбати дилогію зі знижкою! Хочу тебе покарати Я вагітна від свого опікуна. Гірше людини немає. Він - монстр. Від нього не сховатися ... І він мене знайшов. Тільки він не знає, що він стане батьком.
Для тих ,хто потребує конструктивної критики.
Періодично бачу пости про підтримку ,підписки і "добре слово " . Люди потребують "пазітіва " і "хороших емоцій ". Нічого з вищепереліченого запропонувати не можу . Та й не хочу .) Бо схильний більше
Ото подарунок!
А вранці, після сніданку, на мене чекає сюрприз… — Дивись, що я тобі знайшов! — радіє Аріст, як дитина. — Все, як ти хотів: нове, незвичайне і яскраве! Я із цікавістю дивлюся туди, куди показує принц, й у двері заводять
Дійшло...
— Капец… — приречено видихає Семененко. — Спокійно, Дене. Ми його витягнемо! — втручається Артем. — Реального звинувачення йому не висунуть! Через пару днів все одно відпустять… — Пару днів, Темний!
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше