Вітаю, мої любі! 

Зовсім недавно на Букнет з"явилася новинка від моєї колеги Міки Стів . Сподіваюся, що книга вас зацікавить і допоможе відволіктися від того, що зараз відбувається навколо. 

Диявол ніколи не бреше

Анотація до книги 

Хто б міг подумати, що через один пропуск уроків у мене все полетить шкереберть?
Колишньої Флори Бредлі не існує, і чи на краще це — невідомо!

Уривок

— Памела підібрала кілька кандидатур на місце офіціантки, але останнє слово за тобою, — тон Нормана просочений певною інтонацією, яка мене змушує розплющити одне око й подивитись на нього.

— Слухаю.

— Три кандидатури, всі як на підбір. Але є один цікавий варіант, — крива усмішка, після якої на моєму столі лежить відкритий MacBook з інформацією про той самий варіант.

— Кицю солодка, — звертаюсь до дівчини під столом і, зустрівшись з її поглядом, говорю: — зачекай на мене у горизонтальному положенні. І не в цій кімнаті. У дорослих чоловіків розмова не для твоїх прекрасних вушок.

— Слухняна, — зауважує Норман, проводжаючи дівчину голодним поглядом.

— Інших не тримаємо, — зауважую і заправляю чорну сорочку у штани.

— Ти ніколи не змінишся, — сміється чоловік, дивлячись на зачинені двері тієї кімнати, де зникла чергова жінка, яка віддасться гріху зі мною.

— Хочеш її? — склавши руки у замок, дивлюсь на хлопця.

— Я подумаю.

— Думай-думай… Готова і вся твоя, — підливаю олії у вогнище з кривою посмішкою. — Лишень кілька кроків і …

— Все ж таки ти не змінишся, Доріан Янг.

— Диявол не може без гріха.

— Боюсь, твоя кличка цілком підходить тобі.

— Це ми вже давно вирішили, тому пропоную перейти до суті справи. Що у тебе? — риторичне запитання, після якого я підсуваю до себе MacBook і вчитуюсь у надану інформацію. — Ти жартуєш?! — кричу, голосно грюкнувши кришкою пристрою. — Їй же тільки-но вісімнадцять виповнилось! На хріна Памела внесла її у список майбутньої офіціантки?

Сподіваюся, змогла вас зацікавити. Не забувайте додавати книгу у бібліотеку. 

Все буде Україна!

Ваша Уляна Пас!