Цікаво, чи можливо за 15 днів написати якісно 250 000 знаків?)
Не знаю, але скоро дізнаюсь. 
Уривок з сьогоднішньої глави: 

— Відійдемо, — сказав Богдан і розвернувся, попрямувавши геть від аудиторії. Йшов впевнено. Я послідував за ним.

Ми підійшли до сходів, пішли ними вгору... Зайшли на наступний поверх, потім петляли коридорами. Мене чомусь напружувала його поведінка.

Коли він зайшов в якусь з аудиторій, то раптом дістав з кишені ножа і замахнувся на мене. Це мене аж розсмішило. Авжеж, я не став ухилятись, однак як тільки лезо торкнулось мого живота, я відчув різкий біль.

Шок і біль захопили всю мою свідомість. Не думав, що мене можна так просто поранити....

Чорт, як же боляче...

Раптом відчув, що вся моя форма почала дестабілізуватись... Я то зʼявлявся, то зникав, як картинка в телевізорі через сильні поміхи.

Глянув на Богдана. Схоже, його такий стан речей навіть злякав... Ножа в руці не було... Я опустив погляд на свій живіт. Дешевий карманний складний ніж, маленький, довжиною не більше зубочистки, стирчав прямо з мене... Місце удару злегка димилось.

— Чорт! — Богдан оговтався раніше за мене і потягнувся до мене.

Я хотів ухилитись, однак щось ніби привʼязало мене до місця, де я стояв... Я не міг відступити, взагалі не міг поворухнутись... Моя форма все продовжувала мерехтіти.

Богдан дивився на мене, а я на нього. Що ж, напевно, я заслужив? Я хотів отримати його тіло. Це напевно буде навіть не смерть і не вбивство... В принципі, я ж і так вже мертвий, так?...

Картинка з анотациєю книги "Блог з того світу":