Вітаю вас, дорогі читачі!

Пропоную вашій увазі продовження книги "Відьомське кодло". Вирішила написати дилогію "Жорна Долі".

Є у барвограйському лісі покинута штольня. Настільки стара, що люди геть забули про неї. Саме там знаходяться Жорна Долі. Охороняє вхід до штольні старезний дух тарабанька. Це він лише здається маленьким, але сила у нього така, що може зупинити невеличкий військовий загін. Одного разу у Барвограї сталося так, що юний панич вбив молоду лісову відьму. Помираючи, вона благала помсти за смерть. І мати присягнула, що помститься, але Жорна Долі мелять таке борошно, з якого Трибожець пече хліб душі людської. Лише одна обрана раз у житті може змінити долі. Та якими вони будуть, відомо одному Трибожцю.

Тож зустрічайте, книга друга "Дотик Півночі".

Одна історія закінчилася та розпочалася інша. Хіба може пані Ірза фон Еґерштальз заспокоїтися, коли все сталося не так як бажалося? Тож треба брати все у свої руки та будувати життя саме так, як хоче вона. У кожного з її дітей своя доля. І кожен живе своє життя так, як вважає за потрібне. Та після смерті бургомістра Барвограю містечко руйнується на очах. Новий бургомістр – людина жорстока, мстива й жадібна.
Чи зможе пані Ірза повернути собі втрачене, чи вона розпочне своє життя з чистого аркуша? Та чи зможе вона покохати по-справжньому, відпустивши назавжди минуле?

Ласкаво прошу на мою сторінку!