Знаєте... так несподівано й болюче все сталося...
Усі решта слів зайві - всі мене розуміють. Надіюсь.
І в світлі цих подій я вирішила: досить, не час писати "рожеві фентезі". Не час. Таке не потрібне.
Я вирішила сьогодні написати правим пальцем лівої ноги останню главу і більше не писати - фентезі. Бо кому воно потрібне, в цей час? Це майже гріх.
Проте...
Щойно прочитала лист-звернення Сергія Грушко... Дуже проникливо і чесно.
Моя душа розірвана надвоє: я зрозуміла - що помилялася, що думала в аффекті чи як там воно... бо - насправді, саме тепер потрібні фентезі. Саме тепер. Бо я сама після розмови з донькою, яка лишилась в Києві...
Насправді, увечері слід читати саме таке, саме тепер, бо сон дуже потрібний, спокійний, озодровлюючий. Бо щоб протистояти ворогові, ми маємо бути сильними. Бо це велика брехня - про те, що щось можна вимолити наколінах, в бесиллі та сльозах, що слід померти... Ні, слід жити, бо що наша земля без нас?
Отож я маю стріпнутися та поринути у чарівний світ фентезі, аби вхопитися за кінчик запеленгованої мною історії та донести її вам, до сну, до розваги, для перемоги.
Справді, мені й самій від того смішно. Але. Нехай це буде і моїм вкладом, ось в цьому сегменті, ось таким.
Сьогодні я не можу писати про страшні трагедії, аби не впасти у депресію - бо рівень моєї емпатії зашкалює. І тоді я пишу фентезі.
Я простягаю свою відкриту долоню до кожного українця тепер.
Продовжую писати.
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПравильно робите! Підтримую. Кники - розрада й підтримка в будь-якій ситуації саме для тих, хто ходить на букнет. Не можна полишати читачів без історй.
Рома Аріведерчі, Дуже дякую :) писання було захопленням, пустощами? тепер оправдовуватимемо самі себе - що це наша місія :) Тримаймося, як же потрібно спокою. Так боляче... гнів до нападників просто роздирає. Розумію - то просто їх нездоров"я, їх убогість, обмеженість, але... убитим від того не легше. Зло крокує по нашій землі. Вклоняюся нашим Захисникам-Героям- Українцям. Тримаймося
Будь ласка не припиняйте писати я велика вже дівчинка але вірю к казки вони піднімають дух і віру в те що погань буде знищена добро має перемогти так було і так буде . Сьогодні на очі попався пост про нашу владу яка підписала заяву до ес і хтось споганив його представив нам у вигляді наших мульт казаків але тупі коцапи не знають історію мультика що вони герої .Слава Україні Героям Слава
Elina Stavarachi, Дякую :) добре, я намагатимуся :) буду збиратися по клаптику, бо це й справді потрібно. Ми маємо вистояти, маємо жити та спокійно засинати у своїх ліжках, перед сном цілуючи дорогих для на слюдей. І нехай краще наші думки витають у примарних фентезі-світах, якщо це дасть гарний відпочинок. Дякую, тримаймося. Слава нашим Героям-захисникам! Слава Україні!
І я читаючи фентезі, відволікаюсь хоч на якийсь час, продовжуючи вірити в краще?
Наталя Ярицька, Дякую :) ми всі маємо вірити в краще, наш дух має бути міцним, ми маємо перемогти. Тримаймося.
Підтримую!
Вітаю! Звісно, продовжуйте писати! Між сиренами та укриттями людям треба перепочівати, щоб не вигоріти до останнього. Миру всім!
Ольга Іваненко (Ольга Джонс), Миру всім нам! Дякую. Вірмо, що все буде добре.
В мене стало навпаки. Мала дещо творчий застій але у відчаю єдиною розрадою став текст. Єдиний спосіб перестати оновлювати соц мережі в пошуках новин та катастроф. Щоб голова трішки відпочила від напливу розпачу, сліз, хвилювань і решти. Тому почала активно писати, гадаючи може комусь також потрібно відволіктись, серед всього негативу повинно бути щось, що може на якийсь час дозволити забути про все погане, що зараз коїться.
Skintey Alina, Це так. Підтримую.
Прекрасно розумію тебе, адже теж хотіла на деякий час припинити писати книжечки. Та я побачила, що мої читачі, навпаки, з нетерпінням чекають оновлень та шукають у главах розради. Все буде добре! Слава Україні!
Бетсі Прусс, Слава Україні! Так, звісно, аж прикро від того, що не зрозуміла важливості: адже десь є люди, які чекають оновлення моїх історій. Десь я нещодавно - перед війною, прочитала таку чудову фразу від розчарування та для мотивації авторів фентезі: (недослівно) "навіть якщо ви вважаєте, що пишете дурниці, навіть якщо самі в себе не вірите, а особливо, коли хочете полишити - пам"ятайте, що не маєте права, адже саме вам прийшли ці історії, сюжети, і ви просто зобов"язані поділитися із ними з усіма, не маєте права їх тримати тільки при собі, замовчувати, знищувати - бо в такому випадку - це злочин". Це справді надихає, як і увага читачів. Побачивши сьогодні нагороду від Inna Naumenyuk - дуже тобі дякую! - для свого незавершеного роману - я аж отямилася і вічуваю глибоку вдячність за таку підтримку. Підтримуймо один одного в цей нелегкий (м"яко сказано, але...) час.Дякую, дорога Бетсі, люблю тебе. ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати