"Олександр був ніжним та турботливим. В ньому перепліталися справжня, чоловіча мужність та чуттєвість. З ним я забула про все на світі: робота, кар'єра, автівка, відсутність власного житла та всі разом взяті колишні залишилися десь там в минулому, поза моєю свідомістю. Звісно, я розуміла, що в цьому сплетінні душ і тіл є вина алкоголю, але вона не суттєва. Я відчувала, як щось, схоже на удар струмом, пройняло моє тіло ще при першій зустрічі з чоловіком, але я намагалася приглушити те, що пробивалося всередині мене. Байдуже, що буде завтра, післязавтра і чи буде колись. Я хочу бути з ним тут і зараз, наплювавши на те, що він про мене подумає. Нехай вважає, що я легковажна, доступна жінка. І в його випадку це правда, але я не хочу втрачати момент, опираючись на дурнуваті, абсолютно нікому не потрібні принципи та стереотипи. — Ти впевнена? — хриплим від бажання голосом, прямо мені у вухо прошепотів Олександр, ніжно погладжуюяи мою спину. — Більше ніж так, — не стримуючи емоцій та почуттів відказала я. Наша ніч була незабутньою. Ми не могли відірватися одне від одного, і я була вдячна випадку, який нас звів. Це ж треба, а Яна казала, що він не зрадник, і його ніхто не зможе звабити. Вона помилялася, мабуть, не достатньо добре вивчила свого чоловіка. Прокинувшись зранку, я побачила, що Олександра поруч нема, і в якийсь момент мені стало сумно. Я чітко зрозуміла… що хочу бути з ним. Хочу разом з ним лягати й зустрічати світанки, хочу спілкуватися про все на світі та зберігати спільні маленькі секрети та великі таємниці. Я просто хочу бути з ним! Незважаючи ні на що! Але, чи це можливо? Я знову згадала, як ми з ним познайомилися, і що я допомогла його законній дружині отримати на нього серйозний компромат. Але як сказати йому про це? Як зізнатися в тому, що наша перша зустріч не була випадковістю, і що я прийшла до нього до зубів озброєна награними лестощами й цікавістю. Звідки я могла знати, що поставивши хрест на всіх чоловіках, продам свою помсту йому, тому, хто цього не підозрює та на неї зовсім не заслуговує. — Моя хороша вже прокинулася? — забігаючи до кімнати, весело прощебетав Олександр. — А я думала, ти вирішив мене покинути, — чесно зізналася я. — Ні за що! Як ти могла таке подумати? — надувши губи запитав чоловік. — До речі, я до тебе не з порожніми руками, — мій супутник протягнув мені невеличкий піднос із двома чашками запашної кави, круасанами та апельсиновим соком. У маленькій вазочці"