10 фактiв про мене...

Нарешті і вирішила приєднатися до нового флешмобу. Сподіваюсь, що не пізно.

1. Псевдонім. Ім'я, не справжнє. Ім'я Ліліт обрала тому, що за походженням вірменка( якщо ви також, то вам "Барев"). Наві, бо це ім'я мого любого синочка з заду наперед. От і маємо.

2.За фахом вчитель дошкільної освіти, фізінструктор і перукар.

3.Прийшла на букнет через консурс "Кохання не купити". Поставила собі за мету написати книжку і ... понеслося. Великим автором себе не вважаю, бо розумію, що до цього ще як до Києва рачки, але намагаюсь.

4. Надихаюсь після прочитання гарної книжки. Повірте, на букнет надзвичайно багато неймовірних авторів, і це не лише жанр СЛР. Звичайно, найбільшим стимулом і натхненням для мене є мої підписники і їх коментарі. Я рада будь-якому коментарю. Коли мене хвалять, самооцінка трохи завищується і здається, що я не зовсім безнадійна. Негативні відгуки допомагають зрозуміти слабкі сторони і прагнути покращення.

5. Пишу вночі, коли всі сплять. Іноді Муза таке мені шепоче у вухо, що працюю до четвертої години ранку. А буває і таке, що не йде ... От тоді починається ... Змушую саму себе, намагаюсь знайти натхнення, п'ю чай з лимоном.

6. Ще жодного разу в мене не було повністю готової книги, яку б ч просто опубліковувала по частинам. Ні. Це не про мене. Кожна глава, яка виходить є з пилу з жару. Хоча іноді і трапляються затримки через різні причини. І тоді я дякую вам, що ви мене не даєте, а відноситеся з розумінням.

7. Сюжети книжок. В мене ніколи немає чітко продуманого сюжету. Не знаю добре це, чи погано. Це вже на ваш розсуд. Почула десь якісь слова з пісні, чи побачила щось у кіно і все, Муза починає ковиряти мозок ложкою. Ідей стільки, що не впевнена, що все зможу обробити, тому і не записую нічого.

8. По характеру м'яка і добра. Дуже емоційна, максималистка і трохи перфекціоніст.

9. Що діється в моїй голові, коли починаю писати? На це питання немає відповіді, навіть у мене. Не подумайте, я з нею добре ладнаю, але думки скачуть одна поперед іншої і це іноді заважає. (Боже, оце прочитала, що написала і сама з себе дивуюсь, а чи не час до лікаря?)

10. Кожен день передивляюсь чи не додалося читачів до мого маленького світу на букнет. Для мене це важливіше, ніж продана книжка.

Якось так:)) Сподіваюся, що ви не розчаруєтеся і не покрутите пальцем біля скроні, дивуючись моїй писанині. Якщо є питання, запитуйте. Буду щаслива відповісти на них. 
З повагою до кожного з вас, ваша Ліліт.