Доброго вечора, любі читачі!

Після вимушеної перерви вже на сайті моя НОВИНКА

Секрет Світлячка 

❤️ Коли твій дар поза законом – краще зайвий раз не висуватись, не потрапляти на очі владі та не зв'язуватися з імперськими темними магами.
Я порушила всі три правила за один день. Ледве не видала себе, рятуючи вагітну незнайомку від смерті. Уклала угоду з начальником міської варти. Стала частиною спеціального бойового загону, до обов’язків якого входить знищення таких, як я.
Позбутися їх швидше, поки не видала себе. Але саме це завдання складніше з кожним днем, враховуючи надто пильну увагу командира загону.

 

– Якщо що – вали все на мене. Я підтверджу кожне твоє слово, – швидко заговорив він, даючи мені такий кредит довіри, що я навіть розгубилася. - Я точно викручусь, Трісс. А ось ти…

Сен напевно хотів сказати щось ще, але знову двері рипнули давно не змащуваними петлями. І це означало, що нашу розмову закінчено. На мене чекає інша – куди менш приємна.

- Пам'ятай, що ти адептка Академії, - тихо порадив мені Сен, перш ніж відсахнутися і покинути допитну, нагородивши офіцера повним неприязні поглядом.

Та пам'ятаю я. Як і те, що захист Академії мені не допоможе, якщо слідство ведуть бойові маги.

А до столу наближався саме темний бойовий маг. Той самий, що фактично врятував мені життя, захистивши від драга, декількома годинами раніше і спокійно підпише смертний вирок, якщо вважатиме, що мої дії загрожували благополуччю королівства.

Я подивилася зовсім інакше на цього мага. Темний. І мені захотілося пересмикнути плечима від поганих спогадів. Але я відмахнулась від них. Не найкращий час потопати у своїй ненависті.

Такими були тільки вони - зарозумілі, випещені, холодні, як гірські вершини. І темні у всьому. Форма, волосся, очі. Татуювання на шиї, кистях рук думаю, що все тіло цього мага покривали малюнки. А значить, як маг він неймовірно сильний. Говорять, що сильний магічний потенціал накладає відбиток на носія.

Але тоді я мусила б змиритись з тим, що мені ніколи не стати сильним цілителем. Тому що мені з першого погляду всі приписували темний дар. Так, я теж була брюнеткою з темно-карими, кольору міцного чаю, очима, та ще й смаглява. Ймовірно, тому, що ми були з півдня, з самого кордону з Мертвими землями. Але саме це пояснення я пред'являти не варто. Це теж наша з Роуз таємниця.

Офіцер зупинився біля столу, двері грюкнули самі собою, відрізаючи нас повністю від зовнішнього світу, і я відчула себе жертвою, що потрапила в пастку. Він схрестив руки на грудях і дивився на мене. Високий, досить широкий у плечах і кожному русі грація небезпечного хижака. Небезпечний. І зарозумілий. Навіть не представився. Але так дивився, що мені стало ніяково. Руки затремтіли так, що я ледь не розлила крок, тому поставила його на стіл і навіть відсунула від себе подалі.

Офіцер простежив за всім цим мовчки, скривився. Клацнув пальцями і мене огорнуло теплом заклинання, що зігрівало. Стало навіть трішки спекотно. Несподівано, але приємно. Може, не все так погано, як я собі уявила? Може, він просто чекав на результати операції, яку проводили в цілительській. Наразі візьмуть свідчення та відправлять додому.

Маг дочекався, коли я візьму себе в руки, і спитав спокійно:

– Отже, льєро Трев, з якою метою ви відкрили портал у Мертві землі та провели у місто псів?

І дуже добре, що я на цей момент не пила, не їла і навіть не дихала. Тому що питання було... абсурдним.

Також, сьогодні на сайті діє знижка на книгу "Безприданниці. Шарлотта". Не пропустіть можливість придбати книгу, що зацікавила, за привабливою ціною.

Гарного настрою, здоров'я та тепла. Ваша О. Гуйда!