Ну що, я вже вас дістала зі своїми блогами, так? Ну ви ж в курсі, що як на мене щось найде - то пишу-пишу-пишу, аж поки пальці не болітимуть від напруги)

Ось і цього разу вирішила поділитися з вами смачнючою новинкою він Кристини Асецької "Хранитель Карпат". До речі, книга бере участь в конкурсі "Містичні дивовижі", то ж має всі шанси бути виданою на папері) 

Історія вийшла дуже атмосферною, моторошною та надзвичайно захопливою. Ось реально бачиш все те, що відбувається з героями, й сироту йдуть шкірою від хвилювання - а чи зможуть, встигнуть, здогадаються?! Ті ще нерви потрібно мати, скажу я вам) Особисто мені подобається те, що Хранитель не виглядає як казка - скоріш вже її страшна версія, але це не відштовхує, а додає особливої гостроти)

Цікавий погляд на українську міфологію, її персонажів та те, яким може бути їхнє сучасне існування) Чи всі вони поховалися у ліси та знищені "людиною розумною"? Ви здивуєтеся, як спритно вони ховаються від людей та обдурюють нас. Придивіться краще, і правда сама знайде вас)

Світловолоса мавка простягнула руки вперед і висмоктувала життєву силу Івана. Яскраве жовте світло йшло від грудей чоловіка до її долонь. Мольфар стояв непорушно, розпроставши руки, в одній з яких і досі тримав запалену люльку. Його бліде обличчя не зображало жодних емоцій, він був схожий на мармурову статую.

Через розбиту віконну шибку злетілися чорні птахи, дуже схожі на круків, але дещо більші. Усі вони одразу накинулися на Степана та облітаючи з різних сторін почали клювати його тіло, яке перетворювалося на чугайстера. Марк зрозумів, цей чоловік зможе подбати про себе, а от шанси на виживання Івана з кожною секундою зменшувалися. Не довго думаючи, хлопець підбіг до мавки та усією своєю вагою повалив її на трухляву підлогу. Світло, яке поєднувало мавку та мольфара зникло, проте чоловік продовжував стояти непорушно.

Марк відчув пручання мавки. Вона намагалася його відштовхнути від себе, дряпалася, спробувала укусити руку, але все видалося марним. Біля вуха почулося гучне вороняче каркання і різкий біль пронизав спину. Хлопець зрозумів, на нього напала мавка у вигляді крука та активно дряпає і кусає його тіло. Хриплим голосом Степан прокричав:

-  Перетворюйся на чугайстера, інакше їх не здолаєш.