...коли авторка міняється місцями з героїнею...#8

Вітаю, любі читачі! На днях побачила, що Вас вже у мене понад 900! Такі круглі числа щоразу тішать і водночас спантеличують, бо треба думати над темою для постійної рубрики "Коли авторка міняється місцями з героїнею".

(Для нових читачів пояснюю: з кожною новою сотнею відстежувачів моєї сторінки я знайомлюся, розповідаючи історію з власного життя. Ви можете погортати розділ "Блоги" на моїй сторінці і дізнатися трохи всього про мене з попередніх випусків цієї рубрики).

Отож думала я, про що розповісти цього разу, і вирішила розказати про місто, в якому відбуваються події мого нового роману "Дозволити все", і в якому я сама живу вже майже 14 років (а тут ще люба читачка Аля нагадала мені про пісню, йому присвячену))).

Тому от:

Місто весни (як співають ОЕ і Один в каное)

Насправді Львів для Героїні - місто осені. Чи то тому, що їхнє справжнє знайомство почалось восени, чи то тому, що все найкрутіше у Львові відбувається у цю пору.

Коли Героїня тільки приїхала сюди навчатися, а то був 2008-ий, за першу ж осінь обходила всі культурні події, які на ту пору відбувалися - форум видавців, театральний фестиваль, парад левів, реконструкцію бою УПА й ще багато-багато всього... А свято сиру і вина? А свято кави? Це ж теж осінь. А як Львову личить жовте опале листя, розсипане по бруківці, і яскраве, але прохолодне сонце, що у присмерку підсвічує кількасотлітні будинки! А ще по Львову неодмінно треба гуляти у шарфі й зручних черевиках, заходити на всі виставки, які трапляються дорогою, й обов'язково зустріти Костю Грека чи якогось іншого відомого містянина.

Якщо призначати комусь зустріч - то біля фігури Нептуна на площі Ринок. Якщо посидіти у місці для "поїсти", а не "покрасуватися" (та ще й без туристів, особливо, коли всюди зайнято) - то у "молочному" кафе на вулиці Коперника. Якщо просто покататися містом - сідайте на трамвай, але якщо треба кудись дістатися вчасно, то... тут не вгадаєш, навіть таксі - не найнадійніший варіант))

По секрету, десь на другий-третій рік життя тут, Героїня Львів зненавиділа. Бо оці вічні проблеми з транспортом, малоприємний запах каналізації щоранку, щойно вийдеш на вулицю, жодного нормального супермаркету чи ТЦ в центрі (заради справедливості, це було тоді, тепер з цим вже краще)...

А от зараз Героїня Львів любить, але трішки здалеку, можна сказати з околиці. Насправді її любов росла, щойно далі від центру міста вона переїжджала. Нещодавно, коли після довгої перерви довелося побувати у самому серці Львова - на площі Ринок, Героїня була збентежена і здивована. Ніби потрапила в інше місто, їй війнуло чи то Будапештом, чи то Брюсселем - чимось типово європейським. Раптом здивували метушня, яка купу років здавалася звичною, вуличні музики, натовпи туристів, нові кав'ярні на кожному кроці... Одне слово, Героїня вперше відчула й себе у Львові трохи туристкою.

І насправді вона багато всього ще хотіла б розповісти про Львів, але ось головне, що треба про нього знати: приїдете сюди кілька разів у мандрівку - полюбите, поживете трохи - зненавидите, поживете ще - обожнюватимете. Таке це вже місто.

п.с. Отож вже Авторка, а не Героїня запрошує вас у Львів разом з героями роману "Дозволити все"!

п.п.с. І дякую вам, любі, що приєдналися до числа моїх читачів, що залишаєтесь зі мною! Попереду у нас багато цікавого.

Щиро ваша Устина Цаль