Запрошую до книг, які запалять вашу уяву.

Вітаю, мої любі Натхненники!!!

Запрошую до серії, яка запалить вашу уяву

(Можна читати окремо)

Перейдімо до уривків:

«Брудні розмови»

"— То я, все ж таки, лікар?

Я піддражнив її.

— Ну… якщо ви знаєте, що таке «Адвіл» та окситоцин, - то так.

Ми розсміялись.

— А якщо чесно, ти як? Як нога?

— Все добре. Окситоцин допоміг, а ще я хочу спати. — Гарні рівні зуби закусили пухку губу і я голосно глитнув.

Я не зміг втриматись, і широко посміхнувшись, промовив:

— Якщо б ти погодилась порушити правила, - ти б заснула лише під ранок.

— Ідіть спати, лікарю Рід.

— Якщо що – клич.

— Для чого?

Я зухвало посміхнувся і схилив голову на бік.

— А ти для чого подумала?

— Е-е-е… — вона почервоніла і я вирішив полегшити її ситуацію.

— Я про те, Вишенько, що якщо треба буде до ванної чи принести води – я до твоїх послуг. От що я мав на увазі.

— А-а-а… я теж про це…

— Ага.

— Ти мені не віриш? — Обурилась вона.

— Ні. — Засміявшись, я встав з матрацу, нахилився до її обличчя і промовив, доки вона не дозволяла собі дихати. — Ти чесна була кілька хвилин назад і мені це дуже подобалось.

Я нахилився ще нижче і майже торкнувся її губ своїми,… майже, але не торкнувся. Моєю перемогою було те, що вона незадоволено зітхнула, коли я випрямився і пішов до дверей.

— Ти нахаба Ітане Рід!".
 

«Непристойна поведінка».
 

Уривок:

"Мої губи мимоволі розтулились і я забула, що ще кілька секунд тому плакала. М’які губи Брайана і ягідний поцілунок застали мене зненацька. Гадаю, що і він не очікував такого повороту, але все ж таки – ми цілуємося. Знову. Чуттєво та неквапливо, але пристрасно його губи володіли моїми. Я злякалась. Злякалась того, що піддаюсь його грі, тому зупинивши його долонею у міцні груди, я промовила:

— Нам більше не варто цього робити. Ми з різних планет.

Брайан сумно посміхнувся, але все ж таки погодився.

— Так, ти права. Цього більше не має повторитись. — Брайан прокашлявся і додав. — Тим паче, такій дівчині, як ти – потрібні серйозні відносини, а я не для цього. — Засміявся він, якось аж занадто награно.

Коли він говорив останні слова, я зосередилась на його сумних очах. В цю хвилину, я була впевнена на всі сто відсотків, що Брайан одягнув маску , щоб не видати своїх справжніх бажань та почуттів.

— Ось і справжній Брайан. З поверненням. — Я вирішила підіграти.

— У всій красі. — Цей смуток в його очах вибивав з моїх грудей повітря, так само, як і його неймовірні цілунки. Це ні до чого хорошого не може призвести. Тож забути про все, - найкраще для нас обох".

ЗАПРОШУЮ ПІДПИСАТИСЬ НА АВТОРА, ЩОБ НЕ ПРОГАВИТИ НОВИНКИ, ЗНИЖКИ ТА ОНОВЛЕННЯ.

СТЕЖИТИ ЗА СТОРІНКОЮ АВТОРА.

Моя сторінка в ІНСТАГРАМ

Моя група в ФЕЙСБУК

Моя сторінка ФЕЙСБУК