Привіт-привіт-привіт! Сьогодні в мене чудовий настрій (попри те, що побила, зіпсувала та спаскудила все, чого сьогодні торкалася...Але то випадково - чесно-чесно!), а тому я вирішила трохи розповісти про одну зі своїх улюблених книжок - "Я не можу тебе любити". 

Кожна історія частенько починається з єдиної сцени чи діалогу, які й стають поштовхом для майбутньої книги. Сцена, з якої почалася історія Злати та Тимура...мала бути частиною "неДитячої казки"))) До речі, про цю книгу я напишу згодом - занадто багато цікавого з нею пов'язано. 

Мова йде про епізод, коли Злата Ігорівна випадково почала заливати сусідів знизу, а її учень потім терпляче обробляв опіки. Саме цей момент  і став центром (чит. - серцем) книги, бо з нього почалося таємне спілкування вчительки та її учня (саме цих двох, а не Дента та Харлі).

Напевно, немає книги, в якій поєднувалося б стільки моїх пристрастей, як в цій. Та й читачі, думаю, це відчули). Особливо під час розмов про героїв коміксів та всесвіти Marvel та DC. О так, це моя слабкість - обожнюю супергероїв!

 Напевно, було доволі ризиково брати історію кохання саме школяра та вчительки, але в іншому випадку це було б не так цікаво - жодного конфлікту думки й інтересів. Кому яке діло до того, що відбувається між молодою викладачкою та студентом? Але в цьому випадку діло є, та ще і яке! Раз по раз Злата та Тимур нагадують собі - у цих стосунків немає майбутнього. І причин для цього дуже й дуже багато. Вони не пара. Не можуть бути нею ні за яких умов. Навіть після завершення школи й ще мільйон інших важливих та вагомих слів. Але серцю не накажеш.

Злата й Тимур розуміють це й намагаються придушувати в собі недоречні почуття, але марно. Якщо з одного боку йде холод у стосунках (то я про школу), то в той самий момент стосунки Харві та Дента лише міцніють. Вони все більше відкриваються один одному й стають ближчими. На цьому рівні вік та зовнішність вже майже не сприймаються - важливим є лише сама людина. 

Один з моментів, які було водночас важко й легко прописати - це костюмована вечірка на Гелловін (о боже, таке враження, що жодна книга в мене без цього свята не обійдеться. Втім, можу виправдатися - сюжети часто розтягнуті в часі, то ж охоплюють майже всі сезони).Довго не могла придумати, ким має бути Злата у минулому, щоб вона й вміла працювати на сцені, як піджейки, і в той самий час не порушувала образ вчительки. То ж компромісним варіантом став хореограф, який розробляв усі ті танці.

Образ Тимура на вечірці також вибрала не випадково - він став уособленням того, що хлопець житиме подвійним життям, проте кожне з них реальне. 

Хотілося б заразом розповісти про ще одну пару, яка викликала зацікавленість у читачів. Було приємно побачити, як багато хто питав про долю Маші й Антона. У цих двох героїв ситуація була трохи іншою, проте конфлікт лишався той самий. В деяких моментах їм навіть було приділено значно більше уваги, ніж ГГ) 

Була думка написати повноцінний роман про стосунки цих двох персонажів. Події б в ньому відбувалися одночасно з "Я не можу тебе любити", але думки про них так часто змінювалися, що відкладала написання надовго. Причому розвиток подій міг бути зовсім різним - від щасливого Хеппі Енду до ненависті героїв, коли їхні стосунки дійсно розіб'ються об реальність та відсутність спільних інтересів. 

Проте коли написала "Дай мені шанс" відчула - саме такою я й хотіла бачити історію цієї пари. 

А тепер коротко про цікаві факти:

• У книги два основні саундтреки - Nickelback - Burn It To The Ground та Ed Sheeran - Perfect Duet (with Beyoncé). Перша лунала під час гарячого виступу Харлі, а друга - коли Тимур зі Златою танцювали свій повільний танок на дискотеці;
• Клуб, про який йде мова - "Гидкий койот". Це всесвітньо відома мережа, де дійсно діють правила, про які я писала, а body shot виглядає насправді спокусливо;
• "Я не можу тебе любити" - єдина книга, де в кінці герої говорять про вагітність;
• Мою доньку також звуть Злата, хоча книжковий персонаж з'явився значно раніше.

Сподіваюся, вам було цікаво))) Якщо є питання - залюбки відповім на них)))