Знов на мене налинуло...

У милому році (так сталося) я відзначила свій особистий "новий рік" - три роки, як я почала нове життя "з нуля". Три роки тому так сталося, що я опинилася сам на сам з невиліковною хворобою та... депресією, яка (як мені повідомили професори з НДІ) свідчить з моєї хворобі. 

Ось так, три року тому я почала "нове життя" з однією валізою особистих речей, своїми рукописами та ноутбуком у додачу. За ці три роки я змінила декілька країн проживання та знайшла кохання. Так буває. Повірте. Коли довго подорожуєш, не знаєш,  де знайдеш щастя... Моє щастя наздогнало мене, коли я була у стану повного "нулю". У цьому ж стані я почала публікувати свої твори, які роками (а деякі, десятками років) подорожували зі мною.  

Якщо казати слова подяки, то... я дуже вдячна своєї хворобі, тому що саме наявність хвороби, та життя з нею, стали для мене тим самим фактором, який... як би це не було дивно, стали тем самим фактором, коли я повернулася до самої себе. 

Саме у своєї хворобі я повернулася до своїх творів, які чекали свого часу у рукописах. Так, тих самих рукописів, які подорожували зі мною по дорогам Європи багато років, коли я шукала притулок для себе. 

Зараз усі мої рукописи набуваюсь опублікованого тексту...