Новинка від Альми Лібрем!

Вітаю, мої любі читачі! 

Нещодавно у моєї колеги Альма Лібрем стартувала новинка!

 І всім, хто не бажає пропустити історію про новорічне диво, раджу в неї зазирнути! 

"Новорічна мама для доньки мільярдера" 

- Погодишся на мою пропозицію, - заявив Володимир, - і я вирішу всі твої проблеми.
- Яку пропозицію?
- Зіграєш мою наречену.
- Що?! - видихнула я. - Навіщо?! Чому я?!
- Ти молода, гарна і сподобалась моїй доньці. Мені треба показати публіці щасливу сім'ю, ти підійдеш ідеально.
Ніколи не думала, що піду на фіктивні стосунки, та на цю пропозицію змогла відповісти тільки:
- Я згодна.
_____
Напередодні Нового року я врятувала чужу доньку, а мене за це звільнили з роботи. Та батько дитини - мільярдер, і тепер він пропонує мені угоду. Всього місяць в ролі його нареченої, і я отримаю все, що побажаю.
Окрім взаємності.
Адже між нами не може бути ніяких почуттів, а я закохалась в нього з першого погляду.

Уривок для вас:

- Чекайте! – вигукнула я. – Степане Михайловичу…
- Ти мене ще не зрозуміла?! – гаркнув він. – Я сказав, що тебе звільнено! Через тебе, мерзоту, у мене зірвався життєво важливий контракт! Ти завжди була проблемна, до чортиків набридла, і це остання крапля! Вимітайся!
Я хотіла сказати, що я якраз ні в чому не винна. Звинувачував би себе з його огидним ставленням до дітей, непутьову няню Володимира, що вмудрилась загубити дитину, решту співробітників, що проходили повз маленьку і ледь її не затоптали… Але все це не мало сенсу, я зрозуміла то і без зайвих уточнень.
На очі навертались сльози. Мені ніяк не можна було втрачати зараз роботу. Я лишилась зовсім одна: батьки давно в іншій країні і навіть не згадують про свою старшу доньку, а бабуся, що виростила мене, померла кілька місяців тому. Мені лишилась на згадку про неї лише крихітна квартира, і на ту зараз вистроїлась ціла черга родичів, що норовили виставити мене в гіршому світлі і перепаскудити все те світле, що ще лишалось у нашій родині.
А тепер я, здається, втратила роботу.
На очі навертались сльози. Я навіть не помітила, коли Володимир підійшов до мене ближче, озирнулась, тільки коли він опустив руку на моє плече.
- Не плач, Таню, - м’яко промовив він. – Працювати у такого керівника – це все одно що у рабстві. А від цієї фірми через кілька місяців все одно нічого не лишиться.
Я не стримала схлип.
- Але це була хоч якась робота! А тепер у мене ні її, ні родичів, ні друзів, нічого! – я втерла сльози рукою та звеліла собі зібратись. – Вибачте. Ви тут ні до чого, і я не повинна закочувати вам істерику.
Та Володимир так і не прибрав руку. Продовжував стояти поруч зі мною, роздивляючись з якоюсь підозрілою уважністю, а тоді раптом заявив:
- Погодишся на мою пропозицію, і я вирішу всі твої проблеми.
- Наче чарівник? – сумно гмикнула я. – Так не буває.
- А ти перевір.
- Що за пропозиція? – я подивилась чоловікові в очі.
- Зіграєш роль моєї нареченої. 

Читати тут!

Усіх з Новим Роком та прийдешніми святами!!!

Ваша Уляна Пас!