Хто вже встиг розслабитися та повірити, що магія Нового року все владнає. Е ні. Справжню нагороду отримує лише той, хто вірить, йде до своєї мети і звісно береже в серці любов. Трішки випробувань на шляху до справжнього кохання. Хто за? Приєднуйтесь та поповнюйте свою зимову бібліотеку неймовірною історією від Олени Павленко (Хелен Соун).

Читати прямо зараз роман «На зустріч світанку».

Анотація до книги "Назустріч світанку".

Часом доля зводить нас з людьми, які чимось схожі на нас. Схожі душею, планами, мріями. Ми впускаємо їх у своє життя, а потім... Потім доля знову втручається. Вносить корективи у наші спільні плани. Людина зникає, захопивши з собою спокій та мрії.

Ось вам шматочок:

— Ти забув, що винен мені, — процідив крізь зуби, різко наблизившись до Матвія, Андрій Микитович. Він прогнувся вперед над столиком і завмер у кількох сантиметрах від хлопця. Його зіниці вмить розширились. Серце забилось частіше. Цей хлопець дратував його все більше. І чому доньці не припав до душі хтось солідніший.

Матвій промовчав. Він просто підвівся і пішов до кімнати. Як йому хотілось в цю мить просто зникнути. Хотілось не бути дорослим, сильним чоловіком. Повернутись би у дитинство, коли ти міг відверто плакати, бо побився з хлопцем з сусіднього під'їзду через якусь дурню. Плакати, бо твій улюблений футбольний м'яч переїхала автівка. Плакати, розуміючи, що більше не матимеш затишних походів у ліс та до річки разом з дідусем. Як же він втомився він ролі щасливого чоловіка відомої моделі. Втомився бути чиєюсь іграшкою.