Душа прохає фентезі в українському стилі? Вам сюди

Чудово пам'ятаю, як у підлітковому віці мені потрапила до рук книга "Дракула". В чорній палітурці, з незвичайної краси ілюстраціями. 

"ОК, — зраділа я, — почитаю". 

Занурилася в пригоди героїв так, що не могла відірватися. Ніч настала, а я все читаю. Добре, що батьки були на дачі, не сварили за те, що сиджу з книгою за північ.

Але потім я зрозуміла, що краще б батьки були вдома. Бо коли я дочитала і нарешті, зібравшися лягати спати, вимкнула світло, почалися дивні речі. То я чула кроки в квартирі згори, де — точно знала — на той час ніхто не жив. То на кухні щось шаруділо, то по стелі бігали якісь тіні …

Зрештою, я увімкнула світло та так і спала зі світлом))

А надалі заріклася читати про вампірів уночі.

Згадала цю історію вчора увечері,  коли на сон грядущий вирішила погортати якусь книгу з Букнету. А так я перед цим я додала в свою бібліотеку новинку від Анни Пахомової та Вісенни, то подумала, загляну ще на сторінку Анни. Бо  знаю, що в неї завжди вартісне фентезі.

І спинилася на романі "Поки всі сплять. Верховний" , який написали у співавторстві Кристина Асецька та Анна Пахомова.

Одразу занурилася в таємничу атмосферу, дуже сподобалася правдиво відтворена історична епоха, образи, в які віриш, що саме такі люди могли на той час реально існувати.

І, звичайно ж,  елементи містики дуже вдало переплітаються із повсякденним життям, так що якоїсь миті починаєш вірити, що стриги та інша "нечисть" дійсно існують, і нервово ( як у дитинстві) прислухаєшся до найменшого шурхоту в кімнаті чи стуку у вікно ( хоча, насправді, то всього лиш гілка, яку розгойдує вітер).

Отож, рекомендую цю книгу всім поціновувачам любовного фентезі. Вона створена в кращих традиціях "Сутінок", але, на мою думку, цікавіша. 

Саме через історичну складову і національний колорит.

Тепер ще про відьму-гімназистку збираюся прочитати. Але це вже зовсім інша історія))