Любі читачі, запрошую у новинку:

Батько (не) моєї дитини

Заради порятунку сина я погодилася пройти ЕКЗ і народити дитину багатому чоловікові. А тепер не знаю, хто з двох братів справжній батько. Клієнт був у масці. Старший стверджує, що я вагітна від нього. То чому мені здається, що під маскою був молодший? І чому він так сильно ненавидить мене?

Уривок:

Я опускаю погляд на папери. На останній сторінці прописано суму. Не вірячи своїм очам, дивлюся на клієнта:

— Здається… тут помилка…

Я ж навмисне перевіряла! Сурогатне материнство коштує приблизно двадцять тисяч євро, а в договорі написана сума майже вдвічі більша!

— Жодної помилки, — безпристрасно вимовляє чоловік. — Це надбавка за мовчання. Зараз ви підпишете не лише договір на сурогатне материнство, а й угоду про нерозголошення. Усе, що ви побачите або почуєте в моєму домі, має там і залишитися.

Від його голосу в мене спина вкривається сиротами.

Ні, він не погрожує. Поки що. Але є в його тоні щось таке, від чого хочеться стиснутися в грудку і зникнути.

Хто ж цей незнайомець?

Навколо нього ширяє така аура сили та влади, що мені навіть важко дихати.

Ковтаю гіркий клубок.

— Я… мені треба про щось знати? — голос трохи тремтить.

— Наприклад? — він усміхається.

— Ви… ви ж не збираєтеся відправити майбутню дитину на органи? — озвучую божевільне припущення, яке спало мені на думку.

Чоловік явно здивований. Хвилину він дивиться на мене з німим подивом, потім починає сміятися.

— Повірте, — каже, насміявшись, — потрібні органи можна дістати набагато дешевше!

Мені хочеться згоріти від сорому.
—  Так, ось доповнення, — Ганна передає нам ще кілька паперів. — Процедура ЕКЗ може відняти певний час. Почнемо наступного тижня, якраз Катерина матиме час підготуватися.

— А якщо без ЕКЗ? — раптом каже клієнт. Його очі впиваються в мене. — Схоже, дівчині дуже потрібні гроші, якщо вона пішла на таке. Ну як, згодні за окрему плату?

— На що згодна? — в нерозумінні хмурюся.

— Запліднитися природним шляхом.

— Перепрошую, але… — встряє Ганна.

Він жестом наказує їй замовкнути.

— Хай дівчина сама вирішить, — звучить вкрадливий голос.

Хижі губи чоловіка розсовує посмішка. Він почувається господарем життя, а я лише бруд у нього на підошві.

Мої руки самі стискаються в кулаки. Так же не можна! Мене попередили, що лише ЕКЗ. Без ліжка. А він, гад просто!

Так, спокійно. Я тут не заради себе. У мене є мета. А що в нього, крім грошей?

— Якщо ця плата буде авансом, — скидаю підборіддя.

Погляд незнайомця темніє.

— І в яку суму ви оцінюєте свої послуги? — каже він протяжним, глузливим тоном.

— П’ятнадцять тисяч євро! — карбую, дивлячись у його очі.

Це ціна операції Іллюші й місяця перебування в клініці. За рік знадобиться повторна. Але на той час я народжу й отримаю свої гроші.

Навіть якщо доведеться переспати з цим типом…

Я намагатимусь не залетіти. Вип’ю пігулки. А Ганна згодом допоможе з ЕКЗ.

Буду ставитися до цього просто як до контактної роботи. Не більше, не менше.

Синій погляд холодніє. У мене шкірою пробігає озноб.

— Ваші запити… вражають, — заявляє незнайомець.

— У мене є на це причини, — витримую його погляд.

— Ваші причини мені не цікаві. Але дуже цікаво, як ви будете відпрацьовувати ці п’ятнадцять тисяч євро. Я, знаєте, дуже примхливий клієнт.

Продовжити читання