Інтерв'ю про співавторство. Відповіді і конкурс)))

Привіт, мої дорогі читачі!

Повторюю, для тих, хто не в курсі, ми з неймовірно талановитою письменницею Холод Владою готуємо для вас чудовий сюрприз - зимову історію, написану у співаторстві! Для мене це перший досвід, для Влади - один з, однак, ми обидві маємо що розповісти))) Нещодавно ми в своїх блогах просили вас ставити питання. Сьогодні настав час розкрити майже всі карти)))) Особлива подяка читачам і колегам, які долучилися до опитування. Цьом вас))))

Отже, погнали)))) Ви питали - ми відповідаємо!

(Нижче мої відповіді, а ось за цим посиланням - Блог Холод Влади. Завітайте ще й туди))))

1. Як легше і швидше пишеться, самостійно, чи в парі?   - від Лани Іссан

Колись я дуже боялася, що в парі писатиметься важко, адже як ділити героїв, ідеї, мету, коли муза щодня шепоче щось своє? Однак, наша співпраця з Владою повністю зруйнувала мої страхи і стереотипи. Тепер упевнено можу сказати, що писати в парі набагато легше і швидше, а головне - цікавіше. Часом буває, що коли пишеш самостійно, то стає нудно від того, що повністю знаєш свій сюжет. Тут же постійно присутня інтрига, адже навіть при тому, що зміст книги визначений, все одно зберігається інтрига як саме співавтор опише ту чи іншу подію, як поверне хід історії. Це шалено цікаво! Швидше, адже я пишу одну главу, Влада - іншу, а в результаті маємо дві готових, це заощаджує час. І авжеж легше, бо в будь-якій ситуації, коли не знаю, як вчинити, який шлях обрати, завжди є співавторка, яка підкаже, допоможе і ми разом обиремо найкращий варіант. Крім того об'єктивна думка допомагає виправити ляпи, неточності, зробити текст якіснішим.

2. Мені от цікаво, як ви узгоджуєте написання розділів? Кожна окремо пише той чи інший розділ чи ви, можливо, ділите його на якісь частини, щоб обидві могли вкласти свою частку? - від Астерії

Ми пишемо по черзі по одному розділі: я - за дівчину, Влада - за хлопця. Намагаємося вести сюжет так, щоб не було повторень, часом продовжуємо сцену, яку почала співавторка, часом ведемо розповідь про паралельне життя наших героїв.

3.  Чи легко знаходити спільну мову під час написання? - від Ксенії Чейз

Напричуд легко! Я навіть не сподівалася, що все буде настільки гладко. Я завжди поважала Владу за її працьовитість, відкритість, щирість, талант, тому було цікаво розпочати спільну роботу з нею. Однак, тепер можу з усією впевненістю сказати, що знайшла у ній подругу. Ми підхоплюємо думки одна одної, дуже легко йдемо на компроміси і приймаємо критику, допомагаємо одна одній вдосконалитися, тим самим надихаємо і підтримуємо одна одну. Від себе можу додати, що писати з Владою мені дуже легко і цікаво, її розділи мотивують мене. Завжди читаю їх, перш ніж розпочати писати свої, щоб поринути в атмосферу і відчути емоції. Дуже сильно полюбила наших героїв, так хвилююся за них, що не уявляю, як це їх потім відпустити, коли книга буде завершена.

4. З якими цікавими або смішними моменти вже зітнулися під час співавторства? - від Ксенії Чейз

Загалом часто щось стається цікаве, але воно з розряду того, що нам двом смішно, а зі сторони нічого особливого))) Крім того, ми ділимося якимись життєвими історіями))) Як я писала вище, ця праця нас таки здружила)))

5.  Чи бувало у вас так, що один автор заведе героїню в безвихідну ситуацію, а інший має знаходити вихід для неї? - від Ксенії Чейз

Ні, ніколи. По-перше, ми домовляємося про важливі події в сюжеті, а по-друге, кожна з нас пише за свого героя, тож на життя іншого впливає лише частково. Як на мене, так набагато краще, аніж двом писати від імені одного і того ж героя, адже кожен може відчувати його по-своєму.

5. Чи легко знаходити спільну мету і поєднувати всі свої ідеї у книзі? - від Джулії

Так, авжеж! Ми одразу зрозуміли одна одну, а наша мета співпала. Ідеї з'являлися поступово, але ми обидві завжди відкриті до пропозицій і зауважень одна одної. Знаходити компроміси, на диво, легко. Ми наче розповідаємо історію, яка й так існує. Герої самі ведуть нас.

6. Чи буває так, що один автор не згоден з тим, що написав у своєму розділі інший? - Мар'яна Доля

Так, часом буває. Але це не щось глобальне, а певні деталі. Наприклад, репліки свого героя в розділі співавтора. Або емоційний фон. Однак, ми легко виправляємо ці деталі, прислухаємося одна до одної і ніколи не ображаємося через такі дрібниці.

Мені здається, цей проєкт для мене найбільший досвід на Букнеті! Я дуже вдячна Владі за нашу книгу, її підтримку і розуміння та всі класні миті, які ми проживаємо з нашими героями))))

А тепер конкурс!

Спробуйте вгадати (ви це вже робили, але то було опитування на цікавість, а тепер конкурс на приз)))) три важливих складових роману:

1. Ким є героїня (то мій персонаж), як вона живе, ким працює чи не працює, які має стосунки з ріднею? Все, що можна і детальніше)))

2. Ким є герой? Все те саме...

3. Основна сюжетна лінія...

Хто виявиться найближчим, отримає сюрприз)))))