Коли я навчалася в школі, то дуже любила читати книги та дивитися фільми про життя іноземних олігархів))) Хтось, може, пам'ятає, "Санта - Барбару", "Династію"... Свого часу всі без винятку були в курсі їхніх сімейних перипетій та переживали за героїв, якщо ті потрапляли в халепу. А коли йшла чергова серія, вулиці були зовсім безлюдні, бо всі дивилися кіно))

Зараз трохи більше різноманіття жанрів і сюжетів як у книгах, так і на телеекрані. І все одно тема "багатих і знаменитих" залишається однією з найпопулярніших. Можливо, у цьому проявляється споконвічна цікавість людини, яка йде вулицею і не може не зазирнути на чуже подвір'я чи у вікно - не з поганою метою, а просто, щоб дізнатися "а як там у них?"

Тому чудово розумію читачів нової книги Наталії Ковган  "Ціна довіри".

Це любовний роман, у якому йдеться про те, що не завжди люди, котрі, здавалося, мають усе для щастя, насправді є щасливими... У всіх свої проблеми і "скелети в шафі". Хоча зі сторони може видатися, що родина головних героїв ідеальна, насправді це далеко не так...

Але переказувати сюжет не буду, щоб не наспойлерити))

Краще процитую уривок із нового розділу, який сьогодні з'явився на сайті:

"Молодий чоловік, нічого не кажучи, підійшов та обійняв, міцно притискаючи свою кохану до себе. Він так втомився за сьогодні, у першу чергу, морально, що хотілося тільки одного: відчути поряд ту, без якої не уявляв свого життя. Кілька хвилин вони стояли обійнявшись, потім Сніжана відсторонилася та ласкаво торкнулася обличчя чоловіка. Погляд сковзнув по сорочці. - Що це? - тихо спитала вона, торкаючись розідраного коміра. Стас не відповів. Менше за все зараз хотілося розповідати про дурну витівку Тетяни. Його це настільки засмутило, що хлопець навіть не бажав згадувати подробиці. Сніжана відчула настрій чоловіка і не стала наполягати. Зробила знак, щоб він схилився та поцілувала у вуста, бажаючи заспокоїти..."

 

Отож, запрошую до читання роману "Ціна довіри", думаю, він сподобається всім любителям романтичної прози.