Доброго вечора, мої поціновувачі гаряченького:)

Ви пам'ятаєте нахабного мажора Микиту та Руду бестію?! Так!

Завтра на історію цієї парочки діятиме знижка 20%. Не пропустіть.

А хто ще не знайомий прошу дуже познайомитися гарний настрій гарантуємо:)

Залишу Вам смачний шматочок для апетиту:

- Мамо! - випалюю я, вибираючись із шафи і розкривши обійми накидаюсь на приголомшену жінку. Те, що вона мати Рижика, я переконався остаточно за зовнішньою подібністю. Мої дії вводять в ще більший стопор «майбутню тещу», вона як воскова лялька завмирає в моїх руках. - Дуже радий з Вами, нарешті, познайомитися! - продовжую я вживатися у свою роль. Кидаю погляд на господиню квартири, просячи підтримати мою геніальну гру. Ні, від неї допомоги не дочекаєшся! Вся бліда, піт на лобі, руки трясуться.
- Не зрозуміла, що значить, нарешті?! Ти взагалі хто? - першою очухалася Штирлець в спідниці. З підозрою дивиться на мою праву руку, опускаю погляд і помічаю трусики Рижика, затиснуті в кулаці. Т-ак... Це конфуз!
- Людмила Василівна, це Ніколя — хлопець Уляни! - підхоплює мою гру кмітлива подруга. — Ви так доньку залякали, що вона з переляку заштовхала його в шафу! Між іншим, вони вже пів року зустрічаються! - обурюється мій адвокат. А вона молодець, відразу оцінила моє бажання допомогти, чого не скажеш про «Скажену білку», яка стоїть за спиною у Людмили Василівни та пропалює мене убивчим поглядом. Рижик навіть не поворухнулася, більш того, вона закам'яніла. Тільки очі видають бурю, що бушує в неї всередині.
- Дуже рада знайомству! - з іронією вимовляє жінка. - А що за вистава, «зятьок»? - вже більш спокійним тоном цікавиться прокурор, вигнувши брови й невідривно дивлячись у мої очі.
- Ой, та у нас такий безглуздий випадок ...
- Цить! - перебиває балаканину Пончика, мама Рижика, подарувавши їй вбивчий погляд. - Я не тебе питаю! - Марина ображено надула губки, скривившись як середа на п'ятницю. - Ну я чекаю? - це питання летить в мою сторону. 

Приємно читання

Ваша Каміла