Набридли дощі? Відчуваєте таку млявість, що не хочеться вилазити з ліжка? Є чудовий спосіб збадьоритись! Записуйте рецепт: заходите на Букнет, шукаєте «Кріпак у подарунок» і починаєте читати. Все. Чудовий настрій гарантовано!

Наш час. У світі діє рабовласницький лад. Ага, навіть в Україні. Скромній бібліотекарці на ювілей дарують кріпака. Та ще й не простого, а досить гонорового. Чи зможе вона приборкати того, хто насправді має служити їй? Які таємниці приховує цей раб? І що назавжди змінить їхні життя?
 

# Альтернативна реальність.
# Протистояння героїв.

# Стосунки проти правил.

# Багато гумору.

Цитати:

«Я схопився за голову. От дідько! Чому мені так не щастить? Думав, якщо потраплю до жінки, то легше доб’юся свободи, а ні… Ця нова, язик не повертається сказати «хазяйка», сама бідна як церковна миша. Звідки в неї візьмуться гроші, щоб виконати умови звільнення з рабства?»

«– Якщо будеш нормально поводитись, то підемо в місто і там поснідаємо. Постривай… – вона скосила погляд на мої ноги. – В тебе ж немає взуття.

– Я можу піти босоніж, – кинув, забувши, що треба повипендрюватись.

 Ліона, замислившись, приклала палець до губ.

– В мене є ідея, – вона полізла в комору, стала викидати звідти торби зі старим мотлохом. – О! Знайшла!

Я сподівався, що в неї там завалялися якісь чоловічі кросівки, та натомість мені простягнули пару зелених гумаків. В таких хіба що черв’яків на риболовлю копати. Як на зло, розмір збігся з моїм.

– Як добре, що в моєї бабусі була велика стопа! – просяяла Ліона.

– Це чоботи якоїсь старої?

– Покійної.

– Якщо ти хотіла задавити мене морально, то це у тебе вийшло, – проскиглив, натягаючи взуття на ноги. – Я схожий на опудало»

Хтось уже читав? Цікаво дізнатись вашу думку)

А щоб перейти на сторінку читання, тисніть сюди