Арос.Призначена вогняному дракону

Анотація

Дракони, маги, кракени… Хто ж не мріє потрапити в казку і закохатися у прекрасного принца? Крадійка Лія, яка залишилася сиротою і звикла розраховувати тільки на себе, про казку не мріяла. Вона  просто взялася не за те завдання і поцупила не ту магічну річ… А потім .. опинилася у чужому світі. До того ж увірвалася туди дуже ефектно, прокинулася у ліжку глави імператорської канцелярії.

Під час бігу її волосся, кольору чорної мальви, розвівав вітер. Рею здавалося, що він вловлює його запах. Аромат квітів, назви яких не знав.

Вона повернула вправо, обігнувши колючі непрохідні кущі різенів.

Ось і попалася! Рейгалем заусміхався, сповільнюючи біг, але продовжуючи слідувати за нею. Злодійка сама загнала себе в пастку. Тут він її і схопить, нікуди не дінеться. Залишилося зовсім трохи, відстань скоротилася, але Рей вже не поспішав - вона в пастці.  

  Дівчина  зупинившись біля кручі, подивилася  вниз, потім  поглянула на свого переслідувача, який був уже так близько. Рей бачив колір її очей, вже міг розрізнити її обличчя, погляд. Він не був переляканим, швидше  нерішучим.

Наївна, думає вдасться втекти. І тут сталося те, чого він ніяк не очікував - дівчина відвернулася і стрибнула з кручі.