Настя знала змалку: "Веселові не здаються!"
Вигнали із танцювальної трупи? Не біда. Мама втратила роботу? Переживемо. Доводиться танцювати у нічному клубі? Могло бути гірше. Скоро все налагодиться. З’явиться робота. Трудові будні в клубі "Батерфляй" залишаться в минулому, як і пильні погляди власника цього місця, котрі так хвилюють. Або...
Можливо метелик вже змахнув крильми, запустивши незворотній механізм?

Настя відчувала безліч спрямованих на неї поглядів як один великий липкий кокон, що огортає з усіх боків, але в цьому коконі чомусь обличчя зараз пекло особливо сильно.
Знову піднявши голову, Настя підняла погляд, натрапляючи на людину, чиї очі так завзято палили.
Якось відразу стало зрозуміло, що це і є шеф шефа, Гліб Імагін.
Чоловік сидів на дивані, відкинувшись на спинку, у руках тримав склянку з водою (навряд чи горілку почали б наливати в таких обсягах). Він навіть не удавав, що слухає лепет підлеглого, який влаштувався поряд. Просто дивився перед собою, старанно пропалюючи дірки в обличчі однієї з гоу-гоу танцівниць. На жаль, у Насті.
Ковтнувши, Настя спробувала відірвати погляд від обличчя чоловіка, але це виявилося бісово складним завданням. У напівтемряві він виглядав жахливо-привабливо. Брюнет з уважним важким поглядом змусив серце забитися куди швидше, ніж усі танці. Долоні спітніли, горло стиснув черговий спазм.
Якби він хоча б погляд відвів, стало б значно легше. А він робити цього не поспішав. Напевно, зауважив, що його спіймали за підгляданням, але не знітився, не відвернувся, не удав, що танцівниця цікавить його не більш ніж подіум під її ногами. Ні, погляд опустив, але не відвів його, тепер подорожуючи вниз по шиї, до грудей, живота, по ногах. Захотілося стиснутися, прикритися, але натомість Настя розгорнулася, даючи собі хоч такий перепочинок.
— Євгене, відверни ти його увагу, — прошепотівши собі під ніс, Настя з побоюванням обернулася, виписуючи чергове па, яке тепер здавалося особливо вульгарним і непристойним. Цей штрих не відвернувся. Тільки хмикнув, повертаючись до спостереження за тим, як лице танцівниці покривається червоними плямами. Навіть переконання про те, що в темряві почервонілого обличчя не видно — не заспокоює. Настя знала точно — він прекрасно знає, що соромить, і робить це спеціально.
Чергова зміна пісні відбулася якось непомітно. Забувши про те, що робити цього не мусить, Туся спробувала випробувати ще один метод втечі з-під пильної уваги темних очей. Дівчина знову пірнула вниз, присівши, а потім спробувала піднятися. Перед очима затанцювали мушки.
— Чорт, — пірнаючи в темряву, виштовхнути себе вгору Настя вже не змогла.