Форум ВидавцІв: Фоточки. І трохи боса)

Привіт. Хочу розповісти вам останні свої творчі новини =) 

1) Як деякі з вас можливо знають, минулого тижня я була на форумі видавців з презентаціями моїх новеньких збірочок "Потайсвіт. Інакші" та "Рятуйте! Мене примушують читати". Фоточки з презентації ви можете подивитись тут. (після переходу просто гортайте записи ліворуч чи праворуч)).

Також Форум Видавців співпав зі святкуванням мого тридцятиріччя =), Фоточки і відосики з Найдорочої резиденції галичини(альо, це назва якщо що))) тут =) 

Я познайомилась зі своїми співавторками, знов вживу зустрілась з найкращим другом, провела чотири презентації з друзями і колегами по перу... Особливо гарно ми роззнайомились за круглим столом при свічках на днюсі ахахах)) 

Походила по Форуму, по майже рідному Львову(в якому я до цього прожила аж 4 роки). Побачила свої книжки на стендах форуму.(переходь і дивись).

Зустрілася з Андрієм Кокотюхою(посилання на наше фото), казкарем Сашком Лірником...

Крім того, побачила наш "Потайсвіт. Інакші" на стенді Коронації Слова(за що дякую Наталі Дев'ятко, з якою ми також розвіртуалились саме на цьому форумі)(подивитись фото можна, натиснувши на блакитний напис). 

Також я навідалась до стенду нашого видавця, Марка Мельника, де побачила книжечки "Бо кохаю", "Потайсвіт" та "Потайсвіт. Інакші", в яких є мої оповідання. (переходь і дивись це фото))

Ще неодноразово навідалась до стенду проєкту "ТВОЯ ПОЕТИЧНА ЛИСТІВКА", яким керує моя подруга і співавторка Світлана Вертола. Там навіть встигла попрацювати продавцем ахах)) Ну насправді Свєта просто попросила мене побути там пару хвилинок... Ну а я за ті хвилинки встигла продати примірничок нашої спільної збірочки "Рятуйте! Мене примушують читати" і пару листівочок її проєкту =) А ще ми постійно ходили до львівських кафешок =)) "П'яте підземелля", "Найдорожча ресторація Галичини"(там вхід в ресторан через квартиру і тебе зустрічає мужик в засаленому халаті і прохає почистити картоплю)))

Кому цікаво подивитись фоточки з усіх цих подій, запрошую в мій інстаграм. 
(тут є скріншот, якщо не бачите, поновіть сторінку) 

Ну і хочу повідомити, що продовжую працювати над "Зіграй мою наречену. Наречена для Боса". Сьогодні виставила нову главу =) (далі є картинка)

Дам вам цитату:
 

— Тимурчику, привіт, — раптом поруч з моїм рятівником пройшла гламурно вдягнена блондинка. Вона ледь помітно торкнулася кінчиками пальців його руки. — Сьогодні зазирнеш на зйомки реклами для Єви?

Вона дивилася на нього таким хижим поглядом... Напевно тому, що зовсім недоїдає, бідненька. 

— Привіт, кицюню, — мій рятівник тепер дивився тільки на блондинку, він інстинктивно облизнув нижню губу й усміхнувся. — Не знаю, сьогодні в мене відбір секретарок. 

— Можна сказати, справжній кастинг, — раптом звідки не візьмись, вискочив той самий блондин, якого я трохи раніше вже бачила на машині і потім з якоюсь моделлю чи акторкою. — Блін, я тебе чекаю-чекаю, там вже стільки кралечок зібралось! 

Тим часом одна з тих кралечок демонстраційно хмикнула і поцокала своїми височенними підборами геть. 

— Дене, тобто, Денисе Олександровичу, а чому це ви на мене чекаєте? — мій рятівник хитро усміхнувся своєму другові. — Ніби ж секретарку мені обираємо, а не тобі.

— Ну ти ж мене знаєш, я не можу пропустити кастинг такого рівня, — серйозно заявив цей Денис, хитро усміхнувшись. — Може, і мені хтось приглянеться, — додав він, вималювавши руками фігурку дівчини з формами типу «пісочний годинник». — Хтось з таким самим хижим поглядом, як оця твоя фіфочка. Миленька блондинка, а може навіть гаряча брюнетка…

— Яка різниця, блондинка чи брюнетка, все одно й та, й інша на "б", ну ти розумієш, — Денис усміхнувся, підійшов до мого рятівника і почав щось шепотіти йому на вухо. Вони пройшли прохідну і пішли до ліфтів, а мені... Мені стало ніяково. 

Дарма, дарма я прийшла сюди. І що він мав на увазі про оце на "б"? 

— Дівчино, раз ви не на кастинг комедійних акторів, чи може бути, що ви прийшли на співбесіду на посаду секретарки? — голосно і здивовано запитав охоронець. 

А я готова була провалитися крізь землю.

Дивитися на хижі погляди голодних модельок і відчувати себе ще більш невпевненою в собі — не таку роботу я хотіла... Та нехай, просто пройду цю співбесіду. Все одно вже прийшла... Та й не візьмуть мене. Я не була схожою на тих дівчат-пісочних годинників у червоних сукнях і з червоними помадами, які мали пройти «відбір». 

Але просто піти й не спробувати — теж не варіант. Мої рідні...Я обіцяла, що постараюсь, особливо тепер, коли дядька скоротили... Мені просто необхідна ця робота, як би складно не було. Все одно в мене ідеальний диплом і рекомендації, а сестра тільки й робить, що витрачає все що заробляє на нові шмотки.. Я впораюсь, точно впораюсь! 

— Дівчино! — знов звернувся до мене охоронець. — Ви так і не відповіли.

— Я на співбесіду секретарок, — швидко, ніби скоромовкою, промовила я. — Куди йти?...

Я не здамся так просто. Я маю хоч спробувати... Я хочу довести батькам, що не тільки моя молодша сестра-акторка на щось гідна в нашій родині, і що не тільки зовнішність вирішує все. Вони припинять порівнювати нас, а навіть якщо і не припинять, то ці порівняння будуть на мою користь, а не на її. Мій розум - не гірша чеснота, аніж її краса.
Я це і їй доведу. Не дарма я прийшла саме в ту компанію, де вона найчастіше працює акторкою в рекламі. 

Запрошую вас до прочитання моєї новинки "Зіграй мою наречену. Наречена для Боса", буде цікаво і весело =)