В коридорі горіло світло, на світлій кремовій плитці сліди засохлої грязюки, і розкиданий верхній чоловічий  одяг.  На кухні теж безлад. В мийнику брудний посуд. На столі масло, крихти з під хліба. Ох вже й цей Адам. А він хропів просто на килимі у вітальні, в одних трусах. Вигляд мав жахливий. Ну принаймні він виходив з будинку, пляшки теж не бачу, може не все так погано. Не довго думаючи, набрала в склянку холодної води і вилила просто на обличчя чоловікові. Він лише смачно і голосно захропів, я навіть злякалася, але продовжила “поливати квіточку”. Він вскочив, як обпечений. 
—  Якого чорта ти робиш?
—  Тихо — тихо, це я — Міла! Намагаюся тебе розбудити! Адам кілька хвилин розглядав мене, не розуміючись де знаходиться. На диво вигляд мав майже тверезий. Отже, більше не пив. 
—  Чому ти не з'явився на роботі?
—  Я не міг туди прийти в такому стані та вигляді, мені треба було проспатися. 
 

Продовження захопливої історії тут!!!