Додано
20.09.21 10:09:37
Дякую)))
Дуже дякую усім, хто зі мною!
Надзвичайно приємно бачити нових підписників, отримувати вподобайки до своїх книг, та й просто знати, що те в що ти вкладаєш душу, когось цікавить і подобається.
Дякую своїм читачам, та і колегам, що на старті підтримують).
Нові розділи уже скоро будуть на сайті)
Ліка Радош
1218
відслідковують
Інші блоги
Доброго часу доби, шановне панство. Сподіваюся, люті морози вас не налякали, а відключення світла не загасило світло в середині вас. І поки мені дали електроенергію, вирішила, що час для блогу, який стосуватиметься книги
Друзі, пам’ятаєте, нещодавно я натякала вам, що готую дещо особливе? Настав час відкрити завісу... точніше, розірвати білий шовк!
Моя нова історія «Тріщини на білому шовку», перші розділи вже досупні для читання. Це
Друзі, сьогодні я хочу поділитися з вами особливою історією.
Історією не про героїв із мечами чи богів — а про тих, хто читає. Про вас. Цей твір народився з нотаток, клаптиків паперу й випадкових рядків у телефоні.
З приводу минулого Дня народження Ольха Елдер зробила мені просто НЕЙМОВІРНИЙ подарунок!!! Я прям не знаю, що сказати! ♥️ ДЯКУЮ! ♥️ P.S. Навіщо я це тут пишу? А похизуватися??? P.P.S. А якщо ви не читали цю
«Найбільше надихає порожня сторінка, найбільше лякає порожня сторінка».
Якщо чесно, я навіть не згадаю, кому належить ця цитата, та й суті це не змінює.
Чергова історія добігла фіналу - майже. Крапка ще не поставлена
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиІ ми Вам дякуємо за Вашу працю
Успіхів і творчої наснаги!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати