Привіт всім. Ось вирішила долучитися до флешмобу. Читала блог Марі Керімей разів п'ять і згадувала історію. І згадала цікаву історію як я перший раз робила заварний крем на напалеон.

Я не разу не кондитер, і десерти робити не вмію, але дуже захотілось зробити напалеон. Купила тісто і вирішила робити заварний крем при сестрі, яка кондитер. Подзвонила їй по відео дзвінку, бо живу далеко від неї. Вона ж звісно погодилась. І ось, приготувала всі продукти виклала їх на стіл. І сестра каже вимірюй всі продукти як по рецепту написано і в той самий час казала скільки грам треба того чи іншого інгредієнту. Але так як я тоді пила заспокійливі таблетки, то була дуже повільна. Сестра думала, що коли я буду готувати крем буду нервувати і тому подібне і напевно була готова до цього (що я і робила б без цієї таблетки). Так от, довго не могла виміряти скільки треба молока. І це мене дуже смішило. Мій чоловік дивився на мене як на дуру "Віка ти, що не знаєш як вимірюється рідина". А я звісно ж в цей час ще і тупила. З горем навпіл приготувала всі інгредієнти і поставила на вогонь все готувати, все робила дуже повільно. Потім довго шукала потрібну миску щоб пересипати крем у неї. Тоді я зрозуміла, які міцні нерви у моєї сестри. Вона сиділа і на все це дивилась і тільки казала "Віка давай швидше це роби, а то крем не вийде". Нарешті я приготувала крем і моя сестра практично зразу зі мною попрощалась. Крем до речі, виявився смачним.

Зараз ми згадуємо цей випадок і сміємося. Сестра сказала "я готова була тебе прибити". Ось цю історію я напевно ніколи не забуду.