Хто вони — ваші герої? Звідки ви писали їх? Але найбільше цікавить мене інше, як вони страждають на сторінках ваших книг? Питаю все це не просто так. Я зібралася вбити головного герої в книзі "Вічність. Хроніки Марка"- ось цього самого марка я і хочу пришити. Але він безсмертне створіння тому його просто так не знищиш, тут ні куля, ні меч не допоможе. Хотіла зробити все по тихому, а потім поставити читача до відома, так то і так, наш славетний непереможний герой здох, але ні... Подруга вимагає епіку, стверджує що має бути накат емоцій, щоб читач аж рот роззявив від цікавості. Ще трохи й беруся за цю важку для мене, як автора главу. Вчора коли усвідомила, що прийшов Марковий час, чесно, стало трохи сумно, і моторошно. "Ну як так" - подумала я, — він герой з найдавнішої моєї книги, а тут треба попрощатися з ним, а що далі?
А чи так само ви страждаєте за своїми персонажами? Діліться в коментарях способами катувань, і любовних теж, якщо бажаєте!
В мене ще недостатньо досвіду, бо маю лише один роман, а оповідання у розрахунок не беру (до того ж, збірка взагалі складається з історій з життя, тому там всі реальні люди, вигадувати нічого не тре)
У книзі "Право вибору" прототипами головних героїв стали також реальні люди, проте історія вигдана, ще й містика) тут погоджуся з висловом Наталі, бо в мене також герої жили власним життям і діяли не завжди навіть за моєю початковим задумом))
Сумувати за героєм, мені здається, це нормально, але він може сам вирішив, що настав його час ;)
Гарне питання))) сприймаю їх абсолютно автономними із власним саморозвитком і характером. Переважно я лиш починаю писати, далі їх образи ведуть самостійно))) Тому деякою мірою я вважаю їх жителями моєї уяви))) Може звучить дивно, та я внутрішньо проживаю свої книги, і мої герої мов рідні залишаються у серці.
А ще, як не крути, в будь-якій книзі я знаходжу героя, що має щось від мого характеру, з додаванням моїх же амбіцій, мрій і надій. Такий герой чи героїня народжується не заплановано. Я пізнаю його уже після, в процесі перечитування готового твору))))
В тебе таке буває?
Всім привіт. Я нарешті дописую літню історію "Літо поза мережею". Одна глава книги буде зовсім не літньою. Тож, кілька фрагментів: 29 глава Лія вдихнула повітря та усміхнулась. — Рідний Київ, — сказала
Сьогодні вийшов новий розділ моєї зимової історії “Три Різдва для тебе”. Нарешті Дарина і Свят поговорять і з’ясують стосунки! І все це, звісно ж, у новорічно-різдвяній атмосфері, якою просякнута вся книга. Ось
Вітаю! Ми знову у рубриці «Цікавинка». Наближаються чарівні свята — Різдво та Новий рік. Саме той час, коли хочеться тепла, світла й трішки магії ✨ І як тут не поринути в атмосферу цих добрих днів разом із
Добрий вечір, любі читачі, колеги, гості блогу! Сьогодні о 20:00 вийде черговий 34-й розділ книги "Пов'язані часом". Історія Севастіяна й Софії прямує до свого логічного завершення. Попереду ще декілька важливих
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВ мене ще недостатньо досвіду, бо маю лише один роман, а оповідання у розрахунок не беру (до того ж, збірка взагалі складається з історій з життя, тому там всі реальні люди, вигадувати нічого не тре)
У книзі "Право вибору" прототипами головних героїв стали також реальні люди, проте історія вигдана, ще й містика) тут погоджуся з висловом Наталі, бо в мене також герої жили власним життям і діяли не завжди навіть за моєю початковим задумом))
Сумувати за героєм, мені здається, це нормально, але він може сам вирішив, що настав його час ;)
Гарне питання))) сприймаю їх абсолютно автономними із власним саморозвитком і характером. Переважно я лиш починаю писати, далі їх образи ведуть самостійно))) Тому деякою мірою я вважаю їх жителями моєї уяви))) Може звучить дивно, та я внутрішньо проживаю свої книги, і мої герої мов рідні залишаються у серці.
А ще, як не крути, в будь-якій книзі я знаходжу героя, що має щось від мого характеру, з додаванням моїх же амбіцій, мрій і надій. Такий герой чи героїня народжується не заплановано. Я пізнаю його уже після, в процесі перечитування готового твору))))
В тебе таке буває?
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати