..." Я теж вирішила трохи відпочити після довгої поїздки. Для початку я налила собі мого улюбленого вина й, поки наша єдина купальня зайнята Дареном, з повним келихом відправилась на моє улюблене місце у нашому садочку — до премилого садового ставу з невеличким водоспадиком та дивовижними золотими рибками. Симпатична водойма буквально потопала у зелені та різноманітних квітах, аромат яких буквально зачаровував мене.

   Я лишень хотіла спокійно посидіти, подихати квітами, послухати спів пташок, помилуватися танком рибок у прозорій водичці й випити келих чудового вина. Просто відпочити після важкого робочого дня! Але ні! Замість відпочинку отримала суцільний нервоз!

    Не встигла підійти до своєї улюбленої лави, як побачила Горда та Мілагрос. Вони стояли під деревцем магнолії, що якраз квітло на всю  великими, келихоподібними квітами з ніжно-рожевими пелюстками та тонким невимушеним ароматом. Але вони не просто стояли. Вони трималися за руки та солодко й натхненно ... цілувалися. Я вперше бачила, як цілується Горд. Я маю на увазі, з боку. Як випадковий свідок. Було дуже красиво.

  Але мені геть не сподобалось!"...

Відосик просто так. Аби не сумували в неділю. (Сьогодні ж неділя?) А ще невеличке нагадування про "Виходь за мене, милий!"

*Не варто переоцінювати інших та недооцінювати себе. Ви кращі, аніж думаєте. Дозвольте вже тим іншим думати про вас все, що вони собі хочуть й хай собі живуть з тим у божій благодаті! Дайте людям спокій!