Я ось ходжу цілий день з думкою та бажанням запитати у вас, а як давно ви пишете? Що спонукало вас до написання, який шлях пройшов автор всередині вас?
Мені, насправді це було цікаво завжди, і при знайомстві з автором на просторах соцмереж, моє перше повідомлення виглядає приблизно так : "Привіт, рада знайомству, а як давно ти пишеш?"
І я особисто як автор дуже люблю читати, з цього, власне кажучи, й почався мій авторський шлях. Ще в другому класі вчителька з групи продовженого дня побачила оповідання, яке я написала для домашнього завдання, і віднесла його до газети. Можете уявити собі, що я відчувала коли вона принесла мені свіжий номер газети з моїм оповіданням.
Потім, вже набагато пізніше я стала фанаткою сутінок, і всіх подібних книг, а коли їх стало для мене замало, то вирішила написати щось власне та особливе. До речі, цю книгу пишу і зараз, але герої в ній, як я, давно подорослішали та змінили ціль. Книга ця "Хроніки. Вічність Марка", а перша її назва "Спокуса вічного життя".
Ще пам'ятаю момент, коли тато знайшов книгу з якої я переписувала вірші, трохи щось у них змінюючи, та видавала за свої власні.
Зараз мені 23, я все ще живу письменництвом, і хоча встигла надрукуватися в журналі "Дебют", для мене це лише хобі, яке, одначе приносить задоволення від процесу. Одна моя подруга, теж автор, до речі, куди кращий ніж я, сказала, що в нашій країні важко заробити написанням книг, але для чого тоді писати взагалі, як не задля задоволення.
Книги завжди складали важливу частину мого життя, зокрема і їх написання, і сподіваюся, що так буде завжди!
А від чого кайфуєте ви? Яка ваша історія? Обов'язково діліться, враженнями, і хай це буде таким собі вірусним квестом, розповісти у своєму блозі про творчий шлях автора всередині вас!
Буду вдячна якщо відмітите і мене!
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВірші пишу з моменту коли навчилася писати)) мама каже, що і до того непогано римувала собі під ніс короткі віршики чи пісеньки вигадувала)))
Тому вірші зі мною майже все життя.
Книги почала писати 12 років тому, у важкий період для дівчинки підлітка - невдале перше кохання. Плід тих страждань зараз презентую у романі "Три сльози янгола".
Книга писалася з перервою у півтора роки, а далі музу понесло)))
Кайфую від процесу саме первинного написання, коли ніби поза власним тілом переносишся у свої історії. Обожнюю писати, здається робила б це днями і ночами))
Довго блукала по конкурсах і на "Смолоскипі" узяла відзнаку. Та набридло переписуватися з видавництвами, шукаючи куди просунути книгу. Так мене рік водили за ніс, обіцяючи мене надрукувати.
В день коли поклала крапку з видавцем зовсім випадково натрапила на Букнет в інстаграмі. Причому це точно був той самий "знак". Телефон заглючив перемикаючи історії друзів та зупинився на рекламі "Букнет".
Тепер я тут менше ніж місяць, і щаслива, що можу ділитися своїми книгами.
Мені теж завжди було цікаво дізнатися про те, як складався писменницький шлях інших авторів. Я почала писати ще в школі, приблизно в 12 років. Спочатку вірші, потім і книги. Не знаю для что. Просто хотілося. Зараз смішно читати те, що я тоді писала. Сподіваюсь, що зараз вже краще виходить:)) Я завжди ставилася до своїх творів не серйозно, як до звичайного захоплення, яке соромно показати людям. Писала просто тому що не могла не писати. І нікому, взагалі нікому їх не показувала. Але потім помер мій чоловік, світ перевернувся догори дригом, а подруга прислала рекламу конкурсу на Букнет. І я вирішила спробувати, життя ж таке коротке... В конкурсі я так і не взяла участь, бо не встигла дописати свої твори, але міцно зачепилася на Букнет. Хоч і розумію, що до справжнього письменництва мені далеко, але мені тут подобається.
Чудова ідея))) Мене також завжди цікавили розповіді авторів про те, як почався їхній творчий шлях) Тому твір "Моя автобіографія" є одним з улюблених, написаних українцями)
Обов'язково також напишу власний блог і розповім про себе)
Дякую за чудову ідею)))) Бажаю всього найкращого)))
Ми одного віку, але мій творчий шлях розпочався набагато пізніше - всього три роки тому. І це при тому, що писала тільки заради задоволення, а публікуватися на Букнет вирішила от тільки-но в цьому році. Навіть ще не все написане завантажила на платформу. Хвала вашій вчительці, яка помітила творчі старання. Бажаю вам натхнення, щоб і надалі зростали на своєму творчому шляху!
Привіт) Пишу недавно повноформатні книжки,раніше тільки читала. Завдяки Немеш Івану, який підтримав мене почала писати на букнет, Історій дуже багатоі "Приречена" Буяни Іррай і "Раб" Нідейли, Нельте, " Мій демонічний бос" Марини Сніжної. Це лише дещиця авторів і творів, яких я читала на букнет, а я ж іще читаю і на інших ресурсах і не тільки в інтернеті. Зазделегідь прошу вибачення, кого не згадала у своєму коментарі.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати