"Вічність. Хроніки Марка" уривок

Пропоную до читання невеликий уривок з найважливішої для мене, як автора, книги!

Я лише взявся за роботу, коли у двері постукали, і звісно це була Катріна. Вже з порога відчув її енергію, яка зовсім мені не подобалася. Вона була збуджена і прийшла не розмовляти.
Привіт, чим цікавим займаєшся? Закрився у своєму кабінеті зовсім на світ божий не виходиш. Чи ти від мене ховаєшся?
Кажи, якщо маєш що сказати, і йди звідси! Бо як ти влучно підмітила, я сховався у своєму кабінеті від усіх, і ти ж добре знаєш, що я за закритими дверима не порнушку дивлюся, а виконую справи куди серйозніші. Отже, геть звідси! - Її голос був занадто м'яким, а моя відповідь вийшла занадто різкою та грубою.
Завжди ти так зі мною, завжди нагальні  справи, —  тихо промовила Катріна розтягуючи слова і наближаючись.
От припини це негайно, — мені зовсім не сподобалося, коли ця мала зараза, не по — дитячому почала простягати руки. - Геть звідси, кому сказав. - Але дівчина здавалося зовсім не чує мене. Коли вже був готовий серйозно відштовхнути цю назойливу муху, з дверей почув тихі кроки. Це була Анна, і вона бачила сцену, що розгорталася між нами, і боюся, що це вже не перше. Не можу навіть уявити собі, що зараз робиться в неї у голові, та з яким шквалом емоцій вона втекла по коридору.  Я чув її напружені кроки, але не хотів лізти до емоцій, і без того знав що вона в хаотичному та розгубленому стані. Доведеться все пояснювати і виправдовуватися.

Буду вдячна за зворотний зв'язок!