Боюся, тому не коментую!
Доброго вечора мої любі
Сьогодні хочу з Вами поговорити трішки про коментарі. Я як автор, з превеликим задоволенням читаю відгуки своїх читачів. Живе спількування для автора це натхнення, можна зрозуміти як читачі сприймають героїв, ситуацію і твір в загальному.
Проте багато читачів просто бояться писати відгуки, хочуть але... є багато але...
Отож почну з себе!
Моє знайомство з електронною книгою почалося з платформи (назву пропустимо), якось побачила рекламу і заглянула. Почала читати, мені сподобалося. Зручно, багато книг, велий вибір жанрів, одним словом – цукерочка для почіновувачів слова. Але писати відгуки боялася.Так, так саме так! Боялася допустити помилку в слові, не правильно висловити свою думку і що найгірше, для мене - образити автора! Скажу навіть більше, навіть зірочки тицяла не всім. Ну що поробиш, якщо Галя балувана)
Проте одна ситуація змінила кардинально моє ставлення до коментарів. Я розпочала читати історію кохання ( назви не можу згадати), але там головна героїня ну просто – жах! Герой мені дуже сподобався, тому я продовжувала десь до половини терпіти це знущання над героєм, а потім мій терпець увірвався. Як сьогодні пам’таю що написала:
Немає сил дивитися на героїню!
І майже годину роздумувала над тим, чи видалити відгук чи ні. І як я тільки зрозуміла, що хочу знищити свій коментар, то було вже пізно, адже автор мені відповів:
Довго чекала на такий коментар, згідна вона ще та «Лялька».
Після цього я задумалася. А що чесно кажучи я втрачаю, якщо напишу свою думку. Можливо з помилками, чи словами повсякденного вжитку, можливо діалектом, але моя думка буде врахована та допоможе, як і автору так і читачеві. І я почала писати відгуки під кожною книгою яку читала, чи розділом. Відчувала себе частиною команди, яка працює над створенням сюжету. Повітре це дуже цікаво!
Хочете сказати, що читачі не дивляться на коментарі тільки на анотацію чи обкладинку?
Ні мої любі, б’юся об заклад, що багато з читачів гортають коментарі, щоб зрозуміти варто починати читати твір чи ні. Принаймні одна така є, бо я займалася цим колись, зараз трішечки менше.
Тому кажу Вам не бійтеся, пишіть, навіть одне слово написане читачем для автора це нагорода, та поштовх писати та вдосконалюватись для Вас. Не бійтеся написати свою відверту думку, Вас за це ніхто не буде бити по дупці:) Якщо автор подобається розкажіть про це йому, чи навпаки. (звісно в межах розумного)
Ми з Вами немов одна велика родина, яку об’єднує любов до слова. Тому давайте будемо ближче один до одного !
Ваша Каміла♥️
14 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНазва блогу, це як раз про мене. Боюсь коментувати. Хоча розумію, що можу написати свою думку, але банально боюсь. Зараз по трохи починаю коментувати і відповідати на коментарі. Бо розумію, що це треба робити. Щоб просто залишити коментар і поспілкуватися з автором. Щоб хоч з кимось спілкуватись, бо зовсім немає з ким спілкуватись. І взагалі коли побачила букнет я прям зраділа, що можу викладати книги і найголовніше спілкуватися українською. Може це трохи не по темі написала, але воно так і є.
Rouce, :)
Гарна тема. Я не читаю коментарі, коли вибираю книгу, а читаю початок самої книги або анотацію до неї. А от з коментарями,..тут уже складніше. Іноді пишу, що на душі,а іноді не знаю що писати,щоб не виглядати дурепою. Думаю сумніви є у кожного.
Наталья Русанова, Пані Наталья, Ваші коментарі завжди влучні, я це кажу, бо Ви часто комнтуєте мої твори, за що я Вам безмежно вдячна. І не потрібно думати, що Ви можете якось не так виглядати в очаї інших. Всі ми різні тому і думки відповідно. Дякую за відгук і за те, що поділилися з нами)))
У мене не завжди є натхнення коментувати, інколи перечитаю книгу, але так і не прокоментую, щодо зірочок то якщо вже я обрала книгу і прочитала хоча два-три розділи ставила зірочку обов'язково, але тут трапився казус нещодавно натрапила на одну книгу ( назву і автора опущу) ну це просто капець!!!! Книга цікава, обкладинка і назва привабливі, але скільки помилок у словах, не витримала, написала автору що це відлякує читача, автор відписала що то нічого страшного, ну не можу я поставити зірочку захопливій історії, якщо протягом декількох розділів бачу слово "Володемер", Волидимер, Володемир
Ирина Прищ, Так, бувають випадки, коли дратує навіть щось цікаве. І якщо автор не хоче виправити одну букву, це образливо. Хоч би написав, що це просто таке оригінальне ім'я :)
Дякую за такий чудовий допис. Ви дуже гарно показали ситуацію. Всі ми різні - хтось не може, якщо не прокоментує мало не кожну проду, а хтось боїться, чи не вважає за потрібне і слово написати. Це право кожного. Але, як же багато для автора означають відгуки і зірочки! Для мене, так дуже-дуже. Чекаю коментарів, як весняного дощу на засіяний город. Це дуже підбадьорює, змушує поглянути на свою історію очима читачів. Дає змогу побачити, як сприймається написане реальними людьми, вдосконалюватися, відчути, що ти не сама.
Ще можна багато писати про величезне значення кожного відгуку. Це і натхнення і рейтинг книги і т.д. Але, якщо коротко, то надзвичайно вдячна усім, хто не стримується і не шкодує часу, щоб написати бодай слово під книгою, чи блогом.
Дорогі читачі, будь ласка, не думайте, що хтось судитиме вас за помилки в коментарях, чи якісь коректні зауваження. Сміливо пишіть все, що думаєте, відчуваєте. (не забуваючи про людяність, само-собою). Це краще, ніж мовчанка. Всім гарного дня і успіхів.)))
Каміла Дані, Дуже дякую. )))
Плюсую. Думка, емоція, побажання читача під історією - безцінні. Розумію, що не всі хочуть коментувати. Але якщо є таке бажання - не стримуйте себе :)
Рома Аріведерчі, ;)
Насправді дуже потрібні такі блоги.... Вже не можу згадати, хто саме з авторів писав подібний допис про коментарі читачів, як вони потрібні... Тоді пообіцяла собі, що буду залишати завжди коментар по прочитанні книги, який би не був.... Тоді було моє перше коментування, що з часом виросло у приємне спілкування, підтримку, обговорення.... тому можу сказати, що нам читачам, також потрібні ось такі дописи, що спонукають до активностей... ;-)
Юлія Чупило, Безмежно вдячна Вам за відгук, Ви теж маєте рацію, читачів постійно потрібно зохочувати залишити відгуки: писати блоги та після кожного розділу звернення. Адже в свою чергу і читачі потребують доброго слова та підтримки, натхнення на написання відгуку. Дякую що поділилися своєю думкою)
У мене схожа проблема. Тільки я швидше не маю часу, ніж боюся. Якось дуже часто таке буває, що прочитаю книгу та відволічуся на щось інше та й так і забуду про коментар. Або щось типу того.
Але одного разу так захопилася книгою, що також написала величезні коментарі, коментувала кожен розділ. І тут мені авторка пише: "Не спойлеріть, будь ласка". Звісно, вона подякувала також за теплий відгук, але це мене трішки віднадило писати.
Софія Вітерець, У мене це проблема номер 1. Прочитаю розділ і пишу коментар те що думаю, а потім думаю чи пошлють мене автори чи ні!))) ХА-ха, ну що я можу вдіяти, якщо в моїй голові вже складається продовження і інколи я не можу себе стримати)
Підтримую)) Такі платформи тим і приваблюють, що можна не тільки знайти читача, а й почути його думку) Для автора це цінно)))
Аврора Лимонова, Для автора це дуже цінно, адже після кожного коментаря муза починає штовхати на продовження історії))) дякую за відгук)
Я зараз коментую лише твори, які подобаються,) навіть більше, ті, що дуже подобаються.))) Бо в мене з'явився інший блок.( Коли прийшла на букнет, коментувала багато, писала, що автору вдалося відмінно, що варто було б виправити. Я тоді не позіціонувала себе, як автора, проте в читанні мала великий, майже професійний)) досвід, ще й відповідну освіту. Дехто сприймав зауваження з вдячністю, хтось - дуже агресивно. Ось після того я просто не хочу коментувати твори. Можливо знов боюся натрапити на автора, якого мій коментар може зачепити. Тому краще тільки про хороше, і до класних творів.))) Виключенням є марафони читання, де автори самі зають згоду на чесний коментар.
Ана Пест, Шкода:(
Дуже класний блог:) Побільше б читачі розуміли, що коменти писати потрібно. Тим паче коли книга в процесі, коментар може кардинально поміняти сюжет, зробити його кращим. Прибрати зайве.
Кейтлін, Оце точно!
Влучний блог, якраз для мене, бо я ніколи не залишав відгуків раніше. Щось купую в інтернет магазині - відгук не залишу. Ну хіба що коли товар чи обслуговування не сподобалось. Зараз доводиться вчитися цьому)
Каміла Дані, ;)
Знаєте, у мене інша проблема. Я дуже люблю "ляпати" язиком у коментарях. Якщо я читаю роботу, то потім можу накатати ціле простирадло. Але... Ставалося так, що я писала величезні відгуки, задавала питання, а мені у відповідь... "дякую за відгук". Після цього вже не хотілося ні коментувати, ні навіть читати. Це до всіх творів відноситься, але таке бувало. Можливо, це я така образлива... та біс його знає, хто правий.
Наталія Ковган, Впізнаю себе) Моя проблема в тому, що я не знаю, що відповідати. Ваші коментарі до одного твору (напевно здогадаєтесь, до якого) дуже ціную, але як відповісти так, щоб не спойлерити - не знаю. Тому просто дякував, а сам йшов писати наступну главу, вважаючи, що краще вести діалог з читачами через книгу.
Дуже корисний блог! Може, читачі прислухаються.
Хоча, мені іноді здається, що тут в блогах лише автори тусуються. Але, можливо, помиляюсь. Та читачі тут також анонімно читають? :)
Ольга Іваненко (Ольга Джонс), Це так:)
Потрібна тема! Дякую! Якщо мені подобається історія, я завжди залишаю коментар, відгук, зірочку, бо знаю, як це важливо для автора! Якщо маю, що сказати - кажу. На жаль, читачі справді не усвідомлюють важливість коментарів та вподобань(.
P. S Читацька активність надає крила, моя аудиторія нині мене потішила;)
Тетяна Котило, Тому і підняла її, адже ще не бачила подібного блогу, можливо був раніше, але я не бачила! Радію, що твої читачі потішили тебе, ти на це заслужила!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати