Глава 27. Коли все пішло не так, як ти гадала!

  « — Нам всім дуже шкода! Але не можна через старі образи знову лити нову кров! Так це ніколи не закінчиться! — досить емоційно сказав Горд.

   — Пропонуєш все забути?! Сплюндрованих жінок! Замордованих дітей та старих! Розграбовані міста та селища! — закричав хлопець. — Що ж, я спробую! Але спочатку…

   Він повернувся до Беренгарії та з жаром сказав:

   — Дозволь зробити з посланницею солмерійця те саме, що зробили з моєю матір'ю та тіткою! Й хай він дивиться, а потім передасть своєму королю! 

   Він знову повернувся до Горда та кинув йому в обличчя:

  — Й ось коли твій король нам це пробачить, тоді й поговоримо! »

Тримайся, Ліє! Ми з тобою! Адже, так?

  Читаємо про пригоди відважної квінійки ТУТ