Гра, яка затягує. Новинка від колеги.

Ігри завжди приємно розбавляють нашу реальність, вносячи в неї дрібку шаленства, адреналіну, бажання перемогти.  А якщо це гра від Марісса Вольф, то це все треба помножити на десять, додати трохи непередбачуваності і відняти час на сон. Книги Марісси взагалі затягують з перших фраз, а тут студентська гра "Правда чи дія" та ще й дівчина з характером і нахабний красунчик. До сну нам точно не буде, але судіть самі... Зіграємо?

Марісса Вольф "Пограємо?"


 

Анотація:

Він - нахабний, самозакоханий та безпринципний красунчик. Син мера, якому море по коліна. Він думає, що може грати зі мною, як кішка з мишкою.

Його дівчина думає, що грає з ним. А насправді - вона давно вже вибула з гри.

І тільки я не граю ні з ким. Мені просто потрібно вчитися.

 

Уривок з книги:

- Ми тут граємо. По-дорослому. Але ти заходь-заходь, лялечко. Або, може, ти боїшся? - нахабні, шалено гарні очі Пашки уважно вивчали мене.
Хлопець нависав наді мною, притулившись до одвірка. Терпкий аромат приємної чоловічої туалетної води вдарив в ніс. Надто вже близько від мене він зараз знаходився.
- А у що ви граєте? - я намагалася зробити так, щоб мій голос не тремтів.
- Truth or Dare. Або по-нашому - "Правда або дія", - хмикнув перший красень університету. - Так що, ти з нами? - він відчинив двері, показуючи тих, про кого він зараз казав.
Я обвела очима присутніх тут студентів. Майже всі вони були з компанії, про яку ходили легенди і куди звичайні люди потрапити не могли.
Якщо я зараз піду, завтра про мене буде пліткувати весь вуз. Будуть перешіптуватися, тикати пальцями, задирати.
 Ось тільки цього мені зовсім не було потрібно. Мені б довчитися спокійно...
Я мовчки зайшла в кабінет та кинула сумку на найближчий стіл.
- Ну, що - пограємо? - потираючи руки, промовив з єхидною посмішкою Пашка.
Він зачинив за собою вхідні двері і зупинився прямо за моєю спиною. Тепло чоловічого тіла відчувалося занадто чітко, заважаючи нормально думати. Я зосередилася тільки на тому, щоб зараз не почервоніти.
Хочуть грати? Добре. Пограємо.

 

https://booknet.com/uk/book/pogramo-b353229 

 

Приємного читання, мої любі❤️

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Марісса Вольф
28.07.2021, 20:19:20

Дано, дякую за рекомендацію моєї книги! ❤️

Дана Ватаманюк
28.07.2021, 20:56:55

Марісса Вольф, Приємно рекомендувати хороші твори♥️

Інші блоги
Антироман: «скажи, Подруго...»
Якщо Ви готові до розтину ілюзій про «родичів, які бажають добра», «справжнє кохання», «захисників» та «женатиків, що ось-ось розлучаться» без анестезії — читайте мій антироман Скажи, подруго. ​Тут
Новий розділ
Додала новий розділ "На перетині світів". :-) Довгенько писала, натхнення трохи підвело. Але смачна кава та тістечка, творять дива ;)))).
Візуал ♥️
"Ти будеш моєю і це буде твій вибір" Маленький візуал до роману "Капкан для метелика" Його не буде в книзі, щоб негаяти час з генераціями, тому я вирішила показати наших героїв у блозі. Є оновлення, тож долучайтесь
Архітектура контролю
✦ Нові розділи вже вийшли ✦ «Архітектура контролю» Станція більше не маскується. Контроль перестав бути фоном — він став дією. У нових розділах історія робить крок туди, де вже немає безпечних рішень:
Сльози аналітика
​Я хочу пам’ятати не лише її зухвалість, а й нашу спільну лють у професії. Ті наші нескінченні словесні битви з бухгалтерією за тендери та бюджети, де ми стояли плечем до плеча. Я пам’ятаю, як ми до хрипоти сперечалися
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше