Право останньої ночі

Сьогодні у "Сльози короля, усмішка королеви"

Мене дико збуджувало, що я вже майже мертва, що завтра на світанку мене тут вже не буде. Я лише сподівалася, що мені дозволять в останній раз побачити світанок і попрощатися з сонцем. А зараз я не збиралася витрачати час даремно.

  Я підійшла до нього і легкими невагомими рухами доторкнулась до його обличчя, провела пальцем по ідеальному носі, обвела по контуру губи  — такі м'які, сама ніжність. Під моїми дотиками вони розслабилися. Він ледь розвів губи. З цього моменту мене було не втримати.

  Чесно кажучи, коли я дізналася, що на нас будуть витріщатися всі, кому не ліньки (А тим більше коли побачила скільки зібралося люду!), я розлютилася. Засранці, зіпсували мені солодкість останньої ночі! Але зараз поруч з ним у пекучому полум’ї безлічі вогнів навколо... нічого не мало значення — крім нього і мого бажання. Плювати я хотіла на людей навколо, на нестерпну спеку і навіть на власну швидку смерть! Все в пекло! Крім його тіла і моєї насолоди!

Читати ТУТ

Дякую усім, хто мене читає!

Гарного дня всім добрим людям!