Сьогодні о 20.00 у "Сльози короля, усмішка королеви"

Люди знову загомоніли. Король явно втрачав терпіння.

   — Свідки кажуть, що ти його спровокувала?

  — Чим?! Тим, що не дала себе скалічити, як він це робив з іншими дівчатами?!

   — Ти била його батогом.

   — Який він приготував для мене! До речі, йому спочатку навіть сподобалося.

  — Досить! Не потрібно паплюжити імена мертвих. Повторюю ще раз, ти не мала ніякого права вбивати його. Навіть якщо він, по-твоєму, перейшов деякі кордони.

   — А я ще раз повторюю — я не збиралася його вбивати. Це трапилося випадково. Я просто захищалася.

    — Щоб там не було, ти не мала права завдавати йому ніякої шкоди.

    — Що?! За законами моєї країни...

   — Але ти зараз тут! І наші закони...

  — Тобто, я повинна була дати себе замордувати, тому що у вас не вистачило мізків прописати закони, які не суперечать людській природі та здоровому глузду?! Я вбила його, захищаючись! Ноу, переведи слово в слово! Не смій пом'якшувати сказане!

   — Тобто, ти не заперечуєш факт вбивства?

  — Звичайно, ні. 

Читаємо ТУТ.

Дякую усім, хто мене читає!

Дай Боже щастя, здоров'я усім добрим людям!