Сьогодні о 20°° вирушаємо на ринок невільників

"Сльози короля, усмішка королеви"

Читаємо тут.

  — Чорти б тебе забрали! Тепер проти нас всі найвпливовіші торговці людьми Солмери! Тепер ми чорта з два тебе продамо хоч за скільки! Ще б пак! Мало не повбивала благородних ардів з їхньою охороною разом! А придворного постачальника рабів тягала палубою, як останню дівку з портового борделю!

  Капітан раптом посміхнувся.

 — Фок-грот-брамсель мені в ліве вухо, налякала ти їх добряче! До гикавки! А Ордіс, готовий посперечатися, в штани точно наклав!

 Так само раптово як з'явилася посмішка зникла з його обличчя. Він знову занурився в похмурі думки. Потім сказав:

 — І що тепер накажеш з тобою робити? Куди тебе подіти після такого?! Новини про це, напевно, вже облетіли все навколо. Особливо з огляду на натуру Грідо — першого пліткаря Меріди! Навряд чи хтось захоче, щоб його теж відтаскали за волосся або ще щось гірше! За його ж гроші!

 — Так чому б вам просто мене не відпустити? — обережно запитала я капітана.

 — Знущаєшся? — здивовано вилупився він на мене. — І самим розгрібати все, що ти тут накоїла! Оце вже дзуськи! Я все ж спробую повернути те, що втратив через тебе! Бачиш, я хотів уберегти тебе від походу на ринок невільників.

  "Святі заступники! Яка зворушлива турбота!" — подумала я.

 — Як на мене, це не найкраще місце у столиці. Але ти вирішила інакше. Що ж! Завтра вранці вирушимо туди. Може щось з того й вийде. Лягай спати!

Дякую всім, хто мене читає!

Гарного дня всім добрим людям!