Ура! Сьогодні є дві гарні новини. Перша - це пятниця, майже вечір - ковток свободи перед вихідними. Можна сміливо братись за плани, які цілий тиждень відкладав на потім! А друга- це завершений другий твір на конкурс "Потайсвіт". Для мене - це досягнення, оскільки намагалась не повторюватись із іншими авторами. Признаюсь чесно - перечитала багатьох і, навіть, маю  декількох фаворитів, але ну дуже часто використовуються одні і ті ж персонажі у різних варіаціях. Розумію, що слов"янська міфологія обмежена і тут не дуже розгуляєшся, але особисто мені, вже деякі, аж набридли. Особливо тема лісу. Це враховуючи те, що мій перший конкурсний твір теж пов"язаний з лісом- Мавка.Історія Любави. Просто коли, його писала, то не було так багато творів саме з цим місцем подій:))   Ну хіба нечисть не може водитись десь інде? Психанула і написала взагалі неочікувний твір. Точніше він сам напросився у гості:))) Хахаха:)) Який він хороший чи поганий - вирішувати лише вам - читачам. Дуже хотілося б почитати коментарі. Трохи нестандартний початок і кінець, але в цьому і вся суть. Цікаво дізнатись Вашу думку з приводу цього:)) Попереджаю, тема важка, але це частина нашої історії про яку не варто забувати. 

ДОЛІ

Анотація:

В 1920-1930 р.р. радянська влада заборонила віру в Бога і потайсвіт, але це не означало, що вони перестали існувати. Це історії трьох людей, які тісно зв`язані між собою богинями Долею і Недолею. Їх життя також переплетене з містичним потойбіччям, яке втручається у найтяжчий момент. Марія мріяла про кохання із тим кого обрала. Василь мусив відмовитись від тієї, кого кохав, а Іван знайшов своє щастя лише тоді, коли остаточно втратив надію.

Бажаю Вам гарно провести п"ятницю та чудових сонячних вихідних! Де, ти літо? Аууууууу...