Вітаю усіх із довгоочікуваною п`ятницею! Ура! Нарешті можна відпочити і провести час тільки так, як собі завгодно. Якщо Ви уже на цьому сайті, тож полюбляєте читати! Бажаєте поринути у вир шалених відчуттів? Тоді Вам саме сюди! Залюбки пропоную свій роман, який точно не залишить Вас байдужими. Емоції, сильні почуття, дракони, боротьба, ну і звичайно – кохання.

ЛЮБОВ НА ЗАКЛАННЯ

Анотація:

Коли в дитинстві до тебе приходить чарівник і обіцяє забрати у далеку казкову країну, то звичайно ти не чекаєш підступу. Ти зовсім не чекаєш, що він може виявитися зовсім не добрим, а злим і нестерпним. Звичайно не чекаєш, що тебе вже вибрали в наречені старому дракону. Раптом, ти розумієш, що зробила все не вірно і вибрала не те життя, але назад дороги немає. Доведеться змінити улюблені лати і меч на королівську корону. А можливо потрібно спробувати поборотися, закохатися або втекти? Як думаєте? Історія наповнена таємницями, інтригами та любов'ю ...

Уривок з роману:

Сиділа так під деревом і жаліла себе...

- Ти пропустила ранковий урок географії! – почулось холодне зауваження Міта позаду.

Я обернулась, піднявши голову догори. Він стояв, заклавши руки перед собою. Відвернулась, щоб не бачити його остогидле обличчя.

-  Я тепер взагалі не буду ніяких уроків відвідувати!- прошипіла достатньо голосно, щоб він почув.

-  Коли леді відповідає, то повинна встати, якщо співрозмовник стоїть!

- Перевагу має лише імператриця! – згадала я з уроку етикету, - Їй можна сидіти перед будь ким, коли до неї звертаються, навіть перед імператором!

- Ти ще не імператриця і якщо не навчишся манер, то не станеш нею! Буду радити його Високості, ще сотню років почекати, до іншої «обраної». Краще так, ніж така ганьба!   

- Можеш уже радити! Я не палаю бажанням ставати розплідницею для імператорських дракончиків!

- Ти не зрозуміла!- він перейшов з саркастичного на погрозливий тон розмови. – В твоїх інтересах сподобатись імператору і стати його дружиною, інакше…

- Що інакше? – підхопилась на ноги та підійшла впритул. Це було цікаво. - Що станеться, якщо я йому не сподобаюсь? Додому відправлять? Я б з радістю. Не по мені таке життя. Гарно, розкішно, але за кожним моїм кроком слідкують і дихнути не дають!

Міт не відповідав, а лише уважно дивився мені в очі.

- Невже ти так не хочеш бути імператрицею?  - він раптово змінив тон на лагідний. - Невже це тяжча ноша, ніж бути вояком у армії? Це ж теж своєрідне служіння короні. Тільки тут переваг значно більше, ніж недоліків. Чому, Силено, ти пручаєшся?

- Тому, що ви з імператором вирішили все за мене! – мною почало трусити від образи та невиказаних почуттів. За ці всі дні я ні разу не поскаржилась, не капризувала і намагалась триматись, але його сьогоднішній вчинок вибив мене з колії. – Ти зламав мені все життя! Ще тоді змалку! Спочатку дав надію на якесь казкове майбутнє, а тепер з'явився і повідомив, що казкового тут нічого не буде! Що все моє життя тепер мені не належить. Тепер я лише повинна цілодобово щось і комусь! Виходити заміж за когось, кого не кохаю, жити так, як ніколи не бажала, відповідати на дурні питання, дозволяти собою помикати та відчувати себе нікчемою і, наостанок, виконати обов'язок перед державою принісши себе в жертву! – з моїх очей полилися сльози.

- Чому нікчемою? – стиха, лагідно запитав, ніби це було єдине, що він почув.

-  Ти сам мені про це натякаєш кожним своїм словом, щодня від коли з'явився у моєму житті!

-  Зрозумій, я дійсно повинен тебе навчити усьому за дуже короткий термін. Імператор вимагає тебе до палацу, а я не хочу, щоб ти зганьбила себе в його очах!

- Навчити! Ти ж знущаєшся з мене цілодобово! Постійно принижуєш, ображаєш, шпиняєш і поводиш себе, як покидьок!

- Як мені ще до тебе достукатись, якщо інакше ти не розумієш?! Всі мої зауваження ти сприймаєш в штики та зовсім мене ігноруєш! Ти ж не чуєш по доброму!

- А ти пробував?!

- Що ж тут пробувати? Ти з самого початку, ледь не напала на мене з мечем! Ти, як дике вовченя, яке розуміє лише жорстке дресирування!

-  Так, я вовченя, якого ти посадив у клітку, але воно скоро стане вовком і вирве тобі горлянку разом з кадиком! – прошипіла йому прямо у вічі та пройшла повз...