Одержимість / Лукавий

Привіт усім моїм красуням))

Сьогодні я повертаюся з оновленнями)) Ура)) Вихідні закінчилися, і я, чесно, втомилася відпочивати)) У вас таке буває?))

Отже:

Одержимість

* Одержимість на новому рівні *

Безкоштовно

Оновлення ср чт пт

плюс, нова глава сьогодні о 18:00

(підтримай книгу, тому що, повір,  наш головний герой не залишить тебе байдужою)

Анотація до книги "Одержимість"

Зустрічайте, Лінкольн-Сіті на березі океану, ціле літо з чужими людьми, ох, і точно…він - одержимий, нахабний, псих. Хлопець без гальм, у буквальному сенсі слова, який за обставинами, став моїм сусідом, а я його проблемою. Я ненавиджу його. Він ненавидить мене. Між нами війна, котра, впевнена, не закінчиться чимось хорошим.  Не знаю, як мені прожити поруч з цим нестерпним хлопцем ціле літо, тому що він переходить усі межі, а я зовсім не вмію терпіти.  Це якась одержимість на новому рівні, коли ти летиш у безодню, тільки вже нічого не допоможе.  Адже, наша одержимість на двох може призвести до будь-якого фіналу, і не обов'язково, щасливого.

#гаряче #емоційно #незаймана
#владний нахабний покидьок #справжній поганий хлопець

Продана лукавому 2

Повертається з регулярним ОНОВЛЕННЯМ ПН ВТ СР ЧТ

Уривок з нової глави:

17:00

Лука деякий час мовчить. Я слухаю грозу, так і дивлячись на його обриси тіла та обличчя у темряві. Здається, що він вже не відповість, та чоловік теж сідає, підсуває мене до себе, близько, так близько, що стає складно дихати, адже він пахне закоханістю. Бере мої руки у свої й у цю мить між нами немов зав'язується незрима ниточка, наче ми опинилися у місці, де є тільки довіра і нічого більше. 

— Іноді й зараз я бачу це у твоїх очах, Агата — страх. Пройшло стільки часу, стільки усього сталося, і можливо мої дії не взірець найкращої поведінки, та я ніколи не вдарю тебе, щоб ти не зробила. Ти розумієш це? — Лука стискає мої пальці своїми. — Я ніколи не зроблю тобі боляче. 

Я мовчу. Мовчу, тому що він вже робить боляче, але я проковтую це. Лука не знає, що я сьогодні для себе зрозуміла, він не винен у тому, що відчуваю я. Він ніколи не обіцяв мені кохання, він обіцяв мені бізнес та самостійність.

— Я знаю, — тихо відповідаю. 

— Не знаєш, — підіймає руку та проводить ніжно по щоці. — Якби знала, то на благодійному вечорі не втискалася б у стіну. Якби знала, то не дивилася б тоді на мене так, немов готова витерпіти будь-які побої. 

— Лука…

— Ні, Кошеня. Ти не знаєш мене, але побачивши у твоїх очах страх, я буду поруч. Не важливо, які у нас стосунки, не важливо, що ми розлучимося, ти просто знай, що я — буду поруч.