Смачний кусь:

- ... згоден чи ні? – чую тільки кінець запитання. Так занурився в себе, що зовсім випав з реальності.
- Повтори, — прошу Стаса.
- Кажу, в мене є однокімнатна квартира у Коломиї. Через два дні в'їжджаєш туди, але у кишені будеш мати лише паспорт та двісті гривень. Живеш в ній три місяці, самостійно заробляючи на життя і виграш твій. Якщо не витримуєш цей термін – бабло моє, — вимовляє він.

- Досить вам хлопці! - влазить в розмову Ромаріо. - Ви не в тому стані, щоб розмовляти про таке. Завтра зустрінетеся й обговорите все.
- Микито, ми без тебе помремо тут від нудьги, — витягнувши губи трубочкою вимовляє Наталка, біжить  до мене й обіймає за пояс. - Не кидай нас!
Звичайно помрете! Хто буде платити за всі наші гульки ?!Стас має рацію, біля мене  забагато причепів.
І так, виклик кинуто! Знаю, якщо зараз не погоджуся, Стас буде вважати мене слабаком, не здатним самостійно прожити без батькових грошенят. Сам виграш мені до ліхтаря, а гордість не дає спустити  все на гальма!
- А давай! - простягаю долоню Стасу. - Ром, розбий!

Роману це не подобається, але знаючи мій запальний характер, він мовчки підходить і розбиває наші руки.
- Хлопці, гуляємо! - викрикую я. – Сьогодні влаштовую проводи свого безтурботного життя! Усі до клубу! Я пригощаю!

Приємного читання.