Автори та авторки, пробачте мені, що до вас звертаюся з цим недоречним проханням, але мовчати несила.
Я не граммарнаци,ні разу. І в кошмарному сні не снилося, що таке писатиму.
Але сталося: якщо в вас є краплинка жалості до нашої мови, то не вживайте слово біль у жіночому роді,а вираз прийняти участь - в офіціцних текстах.
Бо біль у нас все ж чоловік,а не жінка, участь українці беруть, а не приймають.
Ще у нас для кінцівок є окремі назви. Тож якщо ми не цитуємо поліцейський протокол, то можн писатимемо про руки або ноги?
Свідомо не вичитую написане,аби дати змогу елегантно помстится, вказавши на очеп'ятки з помиочками.
Дисклеймер: нічого з написаного не стосується ніяким чином авторського слововживання або неологізмів.
Ще раз прошу вибачення за неполіткоректність :)
16 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЩе пригадалося, як в одній книзі прочитала: "Вона натягла маску назад". Малося на увазі "на обличчя", а прочиталося як "на зад". :)
Коли ми розмовляємо, то й не таке можемо сказати. Це нормально. Буває. Але коли пишемо, то маємо час і можливість стилістично виправити такі речення. "Вона знову надягла маску на обличчя" чи щось схоже - звучало б куди краще. Як то кажуть автори з досвідом: "Якщо якесь речення можна зрозуміти неправильно, то читач обов'язково зрозуміє його неправильно. Та ще й порегоче!"
Ірина Звонок, Дякую, це справді смішне речення.
Чомусь пригадалося, що не всі розрізняють і слова "одягти\надіти".
1. Одягати:у що і без додатка. Покривати одягом кого-небудь.
2. Надівати: Одягати на себе або на когось одяг, взуття; приладжувати, прикріплювати щось на кому-, чому-небудь, до кого-, чого-небудь; Щільно вставляти, закріплювати, насаджувати на що-небудь.
3. Надягати:Натягувати, насувати, накладати і т. ін. одяг на кого-, що-небудь; використовувати, носити який-небудь одяг; приладновувати, прикріплювати на чому-небудь.
Тобто ці слова можна використовувати і описуючи себе, і когось іншого.
В російській не так.
Ще згадалося - "мурахи" й "сироти", що вживаються як синоніми.
"Мурахи" - то такі відчуття, що перебігають по шкірі та викликають її стягування. Від цього з'являються тимчасові малі пухирці.
А сироти - то такий дефект шкіри, він постійний. З'являється від того, що руки завжди в холоді і зазнають пошкоджень. Це щось на кшталт екземи. Воно нікуди не біжить. Сама назва каже, що з'явилися від поганих умов життя в нещасних людей - сиріт.
Рома Аріведерчі, Дякую.
У мене постійно проблема із вживанням прислівникової сполуки "доречі", чи "до речі". Існують правила, я це прекрасно розумію. Але навіть обізнані люди губляться. Цитата від Олега Багмета "Той факт, що сучасні норми радять писати окремо, особисто для мене просто пшик. Грінченко є відомим філологом, а хто сказав, що треба писати окремо? Хто той знавець, що його слово переважить слово Грінченка? З яких часів такі рекомендації? Якщо з радянських, то можливо треба повернутися до норми дореволюційної? Хтось над цим замислювався, копав глибше? Що говорять про це проекти правопису 1999 та 2003 років? Адміністратори, ви тут буваєте? Хотілося би почути експертну думку".
Лана Василенко, ТО чудовий твір. Зразок того, як правильно починати будь-яку розповідь З чогось незвичного й цікавого, а потім вже писати своє :)
"їх" та "їхній".......
без коментарів
(◑‿◐)
Лана Вернік, Мої вибачення. Така вже специфіка письмового спілкування - не завжди розумієш співбесідника :)
Сьогодні згадала ще одну часту помилку - коли автори пишуть "освідчений". Такого слова взагалі не існує. Є "освідчення". "освідчуватися" - зізнаватися в коханні. І є "освіЧений"( без літери д) - той, хто здобув освіту. розумний.
Ірина Звонок, Просто то не помилка у звичайному розумінні слова. То не дуже освічені люди так розуміють значення слова.
В Лескова такого багато, воно іноді навіть красиво і влучно. Але так писати звісно все одно не треба)))
"Ще у нас для кінцівок є окремі назви. Тож якщо ми не цитуємо поліцейський протокол, то можн писатимемо про руки або ноги?" поясніть необразованій ;)
Кейтлін, А мені довелося перевірити, чи це не помилкове враження, чи не трапилася мені одна книга з таким дивним слововживанням. Ні, далеко не одна.
Маю підозру, що це гуглопереклад, але це не точно :)
Наскільки я розуміюся на жанрах, то в еротиці дуже важливо, де чиї ноги або руки, так само і в описах двобоїв або сутичок (а там теж таке є).
Дуже потрібна тема! Дякую, взяла до уваги багато важливого та потрібного! Біжу виправляти свої помилки!
Тетяна Котило, Дякую за увагу до теми :)
Як я з вами згодна! Ще хотіла б звернути увагу на різницю у значеннях слів "правильний" і "вірний". В українській мові "вірний" - це прикметник від слова "вірність". Тому доречним є використання у словосполученнях "вірний країні", "вірний справі", "вірний ідеї". І не забувайте, що вірними можуть бути чоловік чи дружина, друг, собака. І все. Рішення буде правильним, відповідь - правильною, думка - правильною, навіть дорога, яку обрав герой, - правильною, і ні в якому разі не вірною. Використовуючи слово "вірний" у значенні "правильний" автори просто калькують з російської мови, а це вже помилка.
Якось так!))))
Ана Пест, Ваша правда. А ще є синоніми. Наприклад - "слушна думка" та інші.
А я ще хочу додати не про грамотність, а про стилістику. Дуже багато авторів не люблять займенники. От не люблять і не вживають. Тому народжуються діалоги, де важко зрозуміти, хто що каже.
Замість : "я кажу" - просто "кажу", замість "він" чи "вона відповідає "- просто "відповідає".
Якщо там кілька чоловік спілкується, то взагалі хаос виходить. І це не одиничний випадок, а вся книга так буває написана.
Ана Пест, Час від часу і я його використовую))
Так, багато хто грішить такими неточностями. А все тому, що лінуються саморозвиватися, читаючи словники та елементарно вчитися у профі, забуваючи, що є прикладом для наслідування. Вчитися, вчитися, і ще раз вчитися! Ніколи не пізно підкорегувати власні огріхи. Було б бажання і розуміння відтінків мови! (Про редактуру текстів дикторів телебачення я промовчу. То є анекдот!)
З яких це пір елементарна грамотність є недоречною? Риторичне питання)
Анилаг Аберт, Якщо це правда, то рано чи пізно ваші читачі підтягнуться. Верхнім чуттям знайдуть те що їм близьке.
Ви частіше пишіть такі блоги!
Рома Аріведерчі, ;)
Правильно написали, адже як правило запам'ятається усім)))
Натіко Маер (NAtiKO), Звісно треба. Тому цей блог і написано :)
Якби тільки це! Деякі тексти, взагалі, схожі на гугл-переклад з російської, та ще й не вичитаний.
Ірина Звонок, То вже для підготовленої аудиторії, я про тих навіть боюся починати. То щось за межами добра і зла. А мені просто хочеться думати, що автори - добоосовісні та загалом грамотні - більше уваги звернуть на прості, але надто часто вживані помилки.
У мене прямо біль в серці виникає, коли біль вживають у жіночому роді))
Гадаю, Ваш пост цілком доречний і багатьом згодиться)
Устина Цаль, Дякую :)
А чому недоречне? Як на мене, дуже доречне. Ніколи не пізно визнати помилки і вчитися їх уникати. Будь-який текст від цього стане тільки кращим.
Ліна Алекс, Тай текстові редактори є для вичтики:)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати