Блог - мотивація!
Цей пост присвячується всім авторам! Відомих, яких активно читають, ставлять зірочки та коментують, та не дуже - зелененьким :3 Знаєте, що є в нас спільного? Критика. І від цього нікуди не подінешся.
Критика - це дуже важливо (ну я так вважаю), це дає змогу відшукати свої "прогалини", вдосконалювати своє письмо та прагнути кращого. Завжди ставилась до цього виду коментарів позитивно, аже читач сприймає твір, написаний тобою, по своєму, з іншого боку. Як автор, ти знаєш про героїв усе, але читач тільки починає пізнавати нового персонажа для себе.
Але, зовсім не давно, я отримала відгук. Розумію, все сказане в коментарі - обґрунтоване, але... АЛЕ! Пролунало таке словосполучення (не дослівно), як: "Я б таке не читала". Й тут мене понесло... Ні, я не писала гнівної відповіді з образами у відповідь. Ну поридала трохи. Дякую моїм дівчаткам з букету, які підтримали мене в цю складну хвилину! От чесно, хотілось кинути свою писанину й видалити, під три чорти, свій профіль. Натхнення помахало мені "досвідос" й пішло в невідомому напрямку, я й двох слів до купи зібрати не могла! На щастя (а може таки, на жаль) все повернулось на свої місця.
Й ось, що хочу сказати вам: Якщо вас читає хоча б одна людина - пишіть. Якщо вас тягне до "складати літери в слова, слова в речення, а речення в історії" - пишіть. Якщо вам буває образливо, як цього разу мені - пишіть! Пишіть, не зважаючи ні на що! Всі з чого починають, комусь - подобаються ваші тести, комусь - ні. Всім милим не будеш.
Натхнення вам, шановні автори, гарного настрою та легкого пера! Нехай вдача завжди наступає вам на п'яти!
25 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗнаєш, люба. Я теж отримала такий стусан. Билася в істериці, плакала, кидала все. Писала блог про те, що я йду і все інше. Мене і там закидали тапками. Я два дні ходила мов в тумані. Писанина не йшла більше кількох днів. Я отак просто сиділа перед клавіатурою і дивилася на неї. Кілька днів я була дійсно зламана, бо помилки то таке. Я про них знала. Знала про ті коми, що в мене не поставлені. Я і над цим працювала, але зачепили сюжет, героїв, те чого не знають. І так далі. Оце стало останнім ударом. Як би дійсно не колеги і не мої любі читачі я навіть боюсь, що я натворила. Тому все ж після такого копняка краще, щоб з тобою був хтось поряд навіть, якщо він далеко, але поряд. Зараз я пишу, але вже не так палко, як раніше, бо прискіпуюсь до себе. Тому в будь якому разі ти молодчина, що не здалась і продовжила свою працю. Це дійсно заслуговує на похвалу. У тебе все вийде. Мені дійсно подобається твоя книга в процесі і я з нетерпінням чекаю на її главу... Тому пиши і не зважай на інших.
Юлия Ковалевская, ❤❤❤❤❤❤
Будь ласка, вкажiть сайт, де критикують.
Ліна Алекс, Дякую. Буду уважнiшою.
Є критика конструктивна, вона допомагає ставати краще. А от критика, в якій переходять на особистість автора, то вже зло і не вихованість коментатора. Головне корисне брати на замітку, все інше - очі не бачать, душа не болить, а розум зосереджений на написанні книг))
Маргарита Одран, Ваша правда) Але іноді дуже важко викинути болючі слова з голови..)
Я критику сприймаю гостро, але не кожен коментар сприймаю як критику.
Я б не читала і не читаю жахи, фентезі, фантастику, але це не означає, що Стівен Кінг чи Джон Толкін з Джорджем Мартіном - ніякі. Просто мені не подобаються жанри в яких вони працюють от і все.
Важливо просто знайти "своїх" людей, які підкажуть в який бік рухатись, а не закинути письмо.
Бажаю вам "своїх" читачів!
Оля Дзюба, Можливо так, згодна з Вами)
Дякую ❤
Обгрунтована критика чи ні - не так важливо. Важливо, що людину щось зачепило і вона виклала це так, як вважала за потрібне.
Відомо ж, що висловлювання про щось або когось характеризують насамперед того, хто висловлюється, а вже потім те про що висловилися.
Пасивна агресія, що нею сповнені деякі відгуки - то проблема не ваша, а того. хто не може втримати своє г в собі і віділити його від суті свого коменту.
Просто візьміть контруктив і користуйтеся, або увімкніть ігнор. Ви ж не психотерапевт хейтеру, правда ж?
Крім того ви можете за звичною манерою висловлювання коментатора не побачитичогось для себе корисного.
А коментатор може й не бажав обрахити. а хотів допомогти.
Юлия Ковалевская, :) Найкращий підхід.
Також критикували, проте я сприймаю не так гостро, адже можливо просто потрібно відпустити та далі собі крокувати. Так, буває чіпляє, проте аж не наскільки, щоб все кидати. Я пишу те, що мені подобається, чесно кажучи свій роман читаю по декілька разів, і відчуваю себе читачем перш за все, навіть іноді сама не знаю що буде далі. Звучить смішно, але це абсолютна правда) Критика змушує до роздумів, іноді буває зникає настрій, але згодом ти знову берешся писати, але уже краще й краще) Тому потрібно раціонально сприймати, а іноді взагалі пропускати чужі слова) Дякую!
Коментар видалено
Є така індійська мудрість: "Ніхто тобі не друг, ніхто тобі не ворог, а кожна людина тобі Учитель". В багатьох життєвих ситуаціях, коли ми стикаємося з критикою, неприємними словами. образами. варто замислитися - для чого Всесвіт нам послав цю людину Можливо, ми не вміємо спокійно сприймати критику, і це ніби своєрідний тест, пройшовши який, наступного разу вже не будемо так переживати. Бо критики попереду у кожної творчої людини буде і буде. Можливо, ми самі когось критикуємо і не помічаємо цього, а таким чином життя сигналізує, що треба бути терпимішими. А часто критик дійсно допомагає покращити якість твору, дає слушні поради. Коли вимкнути емоції і поглянути на ситуацію з боку розуму. стає зрозуміло, який це життєвий урок, а, зрозумівши. ми вже спокійніше ставитимемося до подібних ситуацій - будемо бачити, де хейт, на який можна й не реагувати. де нами самими надумана образа. а де реальна допомога.
Юлия Ковалевская, Дякую! :)
Якщо критика, то конструктивна, без неї нікуди. Вона закалює, робить автора сильнішим. Все інше, на зразок "не читала б, дурня і т. д" не варте того, аби кидати писати. Адже є і залишаються читачі, які хвалять, які чекають з нетерпінням виходу кожної глави тієї самої книги, яку хтось розкритикував недолугим коментарем. Тож, творіть далі, не зупиняйтесь! Мій особистий творчий лозунг - Вільна Творити! З ним йду по творчому житті :)
Тетяна Котило, Всі ми чогось вчимося, за для росту в цій справі)
Критика - дуже класна штука. Мені подобається. Для мене це як поштовх рухатися вперед. Тобто, мені пишуть " жах, що за фігня" ( на цьому сайти з цим правда ще не зіштовхувалася). А в мене навпаки все горить бажанням писати та показати, що я здатна на більше. Звісно це їм не потрібно тільки мені. Була в мене така історія, коли після 25 глави мені подарували дуже цікавий коментар, який я буду пам'ятати поки буду жити: " Боже, що це? Жах. Та хто так описує еротичні сцени? Вона як дерево, а він відбійний клевець. Я і то краще напишу, а це не автор а самозванець, за 25 глав я нічого цікавого не прочитала...." це тільки уривок. І відразу виникає питання: якщо не подобається, чому читати до 25 глави?
Це був мій перший негативний коментар, який засів глибоко в серці, і який дав наснаги вдосконалювати себе. Ви знаєте я пишу досить в відвертому стилі, тому мені приходять багато "цікавих" відгуків, особливо в особисті повідомлення фб.
Ви гарно пишете, я пам'ятаю з першого туру марафону, і пам'ятайте, що Ваші читачі люблять Вас отож Ви повинні побороти те неприємне почуття і продовжувати працювати для них. Успіху!
Юлия Ковалевская, :-)))) ❤❤❤
Привіт) Здається здогадуюсь, який коментар вас так боляче зачіпив. Тому що я теж отримала схожий до своєї книги. Так, звісно, це не приємно і боляче вдаряє по самооцінці, музу і натхненню.
Але Юліє, я читала вашу книгу "Звір всередині" і впевнено можу сказати, що пишете ви цікаво) *фігні не читаю.
Це найважливіше на цьому сайті. Граматику можна виправити, над лексикою попрацювати, а талант або є, або нема. Звісно, його можна відшліфувати та зробити ще кращим, чим і займаємось створюючи нові історії.
І з ростом вашої популярності буде рости і кількість критики, а може й навіть хейтерів (сподіваюсь, що ні). Невже варто хвилюватися за думку кожної людини? Дослухатися до читачів обов'язково, але не варто ставити на перше місце.
"Я б таке не читала". То не читайте, ніхто не тримає) Удачі в пошуках кращих книг, як знайдете порадьте, теж почитаємо.
Кожен раз коли хочеться кинути все, згадуйте, а чому ви пишете? Для себе чи для когось?.
Юлия Ковалевская, Дякую за підтримку) Може й так.
Автори, які не можуть справитися з власними емоціями навіть від поблажливої критики, не говорячи аже про відвертий хейт, дуже рідко стають письменниками. Вони ридають у подушку, упевнені, що їхня творчість нічого не варта, видаляють сторінки та ховають твори у найдальшу шухляду, щоб їх ніхто не знайшов. Лише ті, хто стійко ігноруватиме хейт, а з критики вилучатиме конструктивні корисні поради для саморозвитку і самовдосконалення, писатимуть з кожним твором все краще.
У жодного письменника його перші твори не були ідеальними! Навіть зараз відомі автори мають на свох сторінках критичні коментарі. Це не свідчить про те, що твір поганий, це більше означає, що він не прийшовся читачеві до душі за змістом, жанром, стилем написання, або він чекав від автора чогось іншого.
Щодо вашого випадку, чтиачка вас не читала б просто через те, що ви не її автор. А от її обґрунтовану критику прийміть до уваги, щоб покращити свій твір, і тоді чтачів обов'язково буде ще більше.
Обов'язково прочитаю вас ще і, гадаю, мої коментарі ви сприймете, як корисні поради.))))
Успіху вам і натхнення! А головне віри в себе і міцних нервів у боротьбі з емоціями.)))
Ана Пест, Буду рада бачити Вас на своїх сторінках. Ви праві, критика, яка допомагає вдосконалюватись – неоціненний скарб. Цю частину творчості треба пережити, викарбувати в собі ці навички)
Дякую ❤
Добре, що написали про таку важливу тему, бо, упевнена, що усі автори це пережили чи переживають й досі. Дякую, що знайшли в собі сміливість висвітлити дане питання і винести на розгляд. Допомога,як бачите не забарилась:)) Добре, коли ти в колі однодумців! Натхнення Вам і творчих сил!
Прочитала ваш блог, і не змогла втриматися від особистої думки. Я пережила у своєму житті стільки критики, що в мене вже, здається іммунітет (хоча, чого казати неправду, такі коментарі засмучують). У мене інша "біль". Іноді здається, що моя творчість нікому не потрібно, і я задаю питання: заради чого все це? Я працюю наполегливо, у мене непогані обкладинки (завдяки талановитим дизайнерам), я регулярно роблю оновлення. Але результати мене не завжди влаштовують. Проте, іноді, про свої роботи, я чую іноді настільки теплі відгуки, що розумію... все ж таки це не дарма.
Ви правильно сказали: якщо є хоч один читач, треба писати.
Тому і вам бажаю писати далі. Якщо ви так правильно роздумуєте, у вас тільки один шлях: вперед.
Наталія Ковган, В мене також є подібна пробоема, перегляди є, а коментарів – 0. Навіть не впевнена, ххтось взагалі читає? Та коли чуєш приємні слова в бік своєї праці – це завжди надихає. Рвусь в бій з новими силами!
Дякую ❤
Класно сказано))) Підтримую на всі сто❤️ Не варто здаватись, хай там що))
Лександра Славичч, Дякую дуже ❤
Дякую за побажання та теплі слова. Вам також бажаю успіху, натхнення та вдячних читачів. Нехай критика не засмучує... навчіться її приймати спокійно!
Натіко Маер (NAtiKO), Спасибі ❤
Повністю з Вами згідна)) Сама стикалася з подібним, спочатку відреагувала надто агресивно, але згодом таки усвідомила свою помилку. Дякую за побажання! І Вам успіхів!
Блакитноока, Дякую ❤
Юля, ви чудова! У вас є своя манера, свій стиль, а головне бажання та натхнення!
Тут не зібрались одні "гуру" письменництва. Звісно ж, якщо критика обґрунтована і піднесена так, щоб допомогти вдосконалитись чи щось покращити - потрібно для себе взяти урок з неї. Але якщо людина "таке не читала б", то хай не читає, хто її змушує.
У вас є свої читачі, які з нетерпінням чекають продовжень історій. А всім не догодиш. І виховання у всіх різне. Хтось делікатний, а хтось отримає задоволення від того, що зіпсує настрій іншому.
Аделіна Янг, Дякую за такі теплі слова ❤
Ви, звісно, праві: деякі люди просто не вміють бути делікатніше, а деякі не вміють правельно це сприймати. Та всі ми люди, живемо в одному суспільстві, треба шукати якийсь ультиматум та не «вбивати» один одного образами.
Дякую. Гарний блог. Зі мною тодібне було. Ну, не настільки я перейнялася, не плакала, але таки засумнівалася у своіх талантах добряче. Але, на щастя, позитиву було куди більше, тож довго не сумувала. Взяла крупинки констуктиву, постаралася вдосконалитися. А просто жовч, то хай до тієі людини повертається. Це все життя. Що не вбиває, те робить сильнішими. Успіхів вам.
Юлия Ковалевская, Дякую. І вам бажаю натхнення і успіхів.
Юля,все правильно-критика потрібна, але навіть її треба правильно піднести. А коли таке зверхнє ставлення... то це й про критика не дуже добре говорить.
А ми чекаємо на продовження книги)
Олена Блашкун, Та працюю я, працюю)) Плідно й з настроєм) Дякую, люба ❤
Скільки людей, стільки думок. Всім неможливо догодити. Робіть те, що подобається. Те,що робить вас щасливою і все буде добре :)
Дара Гончар, Гідний коментар, Ви праві))
У мене було таке саме)тільки "Я ж його, вибачте, читати не можу".Дуже схожа ситуація)Мене трохи це розізлило.Таке відчуття, наче, це не книжку запропонували читати,а з'їсти щось огидне(ну правда),але потім пройшло,з розумінням,що на планеті майже вісім мільярдів людей і вгодити кожному не вийде
P.S Але за коментар однієї людини кидати я свою справу не буду.
Лідія Шефер, В мене було відчуття, наче в багнюці лицем поялозили. Як справжня жінка накрутила себе й добрий день депресія :)) Та нічого, переступила й пішла далі. Мене, напевне, втримали читачі, які чекають продовження. Невже я так підвелу їх й кину все?
Ви праві) За коментар однієї людини не варто все кидати)
Гарний блог. Але стану на захист критики. Пам'ятаєте байку про Слона i Моську? Що Слоновi до маленького гавкучого цуцика? Якщо людина (автор) є носiєм великої внутрiшньої сили, то на неконструктивну критику не стане звертати уваги, а за корисну подякує.
Щоб почитати українською, щоб стати трiшки впевненiшим у собi i сильнiшим?
Iрина Мащенко (Iryna), Згодна з Вами. Я завжди «за» конструктивну критику, людина, яка виставляє свої роботи на публіку має вдосконалюватись) Та іноді вона буває жорсткой, пригнічує.
Це було мені таким собі уроком. Дякую!
Розумію вас. Буває таке, що читачі можуть написати занадто грубий коментар від якого хочеться покинути все. У мене таке було. Із-за одного коменту, я не писав рік.
Цілий рік навіть не заходив на сайт і не викладав продовження твору. Було важко змиритися в глибині душі і переконати себе знову почати писати.
Але мені вдалося це зробити.
:-)
Юлия Ковалевская, Успіхів вам в майбутньому :-)
Знаєте, якби всі автори кидали писати після резюме читача "мені не зайшло" то світ багато втратив би. Що ж тоді казати про Кінга і Роулінг яким не читачі казали, а авторитетні видавці що вони пишуть непотріб?
Анна Пахомова, Що я можу сказати? Вони не просто молодці, вони - справжні бійці! Це ж треба мати такий стержень в характері. Але й не менше обдарованих людей, які не витримали тиску й кинули цю справу..)
Дякую вам за побажання та таку пораду)))
Ви праві))) Не потрібно розчаровуватися через якийсь один коментар і закидати написання книг))) Потрібно завжди йти вперед до нових висот і шанувальники вашої творчості знайдуться завжди))) Просто потрібно писати, писати і ще раз писати)))
Нехай у вашому житті більше ніколи такого не стається, а натхнення буде вашим другим "я")))) Бажаю успіхів))))
Софія Вітерець, Треба задуматись, коли кожний наступний коментар, накшталт «Що за фігня? ». Якщо такого не має – однозначно, це твоє) І Вам дякую за побажання!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати