Чортівня в книжках

... та і в житті теж. Видавничий бізнес стоїть. Резльтати конкурсів відтерміновують, чого тільки варте мовчання комітету по присудженню премії імені Гоголя, який не мало не багато, а не проголошує результати вже двадцять днів. День народжння Гоголя пройшов якось непомічено, як і річниця Лесі Українки.

Розмови з видавцями теж не радують. а між тим українське фентезі повинно створюватися і існувати! Проте потужного розвитку йому не дають.Так і хочеться кричати на увесь світ - гляньте на поляків! Їх Сапковський досяг успіху і світового визнання саме на своїй рідній міфології Посполитої. Нам же всіляко навязують ельфів і демонів.

Віра у відьом, привороти, заговори та інші магічні обряди пережила століття і дійшла до наших днів, коли сама стала об’єктом наукового вивчення

Сподіваюсь моя невеличка чергова шпаргалка по світу українського фентезі стане вам в нагоді.А поговорити я хочу про українських відьом та чар-зілля.

В першу чергу варто звернути увагу спільноти на книгу Валері Ківелсон та Крістін Воробек «Відьомство у Росії та Україні, 1000-1900». Отже в словян було поняття волхв і відун. Тобто словянські чаклуни були переважно чоловіками. А от в Україні були відьми!  За статистикою, яку дослідниці Валері Ківелсон та Крістін Воробек наводять у своїй книзі, в Україні понад 80% звинувачених у чаклунстві були жінки, а в Росії – 75-80% були чоловіки.

Особливістю українських відьом є їхні чари з молоком. Українці, як і сусідні поляки, вірили, що відьма може зурочити корову, що та перестане доїтися, тож часто відьму зображали з цеберком на голові, чи корову поруч із нею.

Саме по собі ворожіння в Україні не було поза законом. Це зараз можна схопити адмінштраф за пропозицію "погадати". А раніше гадали дівчата і хлопці, на  Андрія, на Різдво, на Водохрещу, на Купалу.

Щодо зілля - то більшість трав все ж були покликані захистити від нечистої сили. Ми і зараз на Зелені свята квітчаємо хату, а скоро будемо бити один одного вербою...

Да захисних трав варто віднести чортополох, татар-зілля, полин, вербу, кропиву, а особливо глід. Ним проколювали тіло померлого, аби той не став упирем. Могли навіть відкопати мерця і пробити йому серце кілком із глоду. Палицею з глоду можна було відігнати чорта, а ножем із глодовим руків’ям — навіть убити його. З глоду робили захисні амулети, у тому числі хрестики, замовляли рани від укусів отруйних змій.

До приворотних в першу чергу відноситься любисток. і барвінок. А ще барвінок вважався приворотним зіллям, оберегом від вроків і водночас рослиною, з якої відьми варять зілля, щоб поробити людині на смерть чи прикликати її до себе. А ще вірили, що сік барвінку допомагає відьмам літати: для цього ним потрібно натерти тіло. 

Але були і такі рослини, які за краще обходит стороною І якщо з отруйним борщівником все зрозуміло, то бузина виклакає певний подив. Бузину називали рослиною чорта: він її посадив і він же в ній любить жити. Тому її не лише копати чи зачіпати зась, а й навіть відпочивати, а тим більше будуватися біля неї не варто. Якщо бузиновою гілкою вдарити домашню худобу, та неодмінно помре. 

Були і зовсім магічні трави - такі як цвіт папороті, що виконує всі бажання. Стожари, що здатні спричинити пожежу. Самартин - сильний приворотник.

Українці вірили, що розрив-трава здатна розривати метал, відмикати замкнені нечистю замки і показувати місця, де заховані скарби. Якщо жмут цієї трави вкинути в горно кузні, коваль не зможе працювати. 

Почитати особисто у мене про трави і магію можна в книзі "Мовчання поторочі".

Але краще пишіть своє)) А я з задоволнням буду читати))