Sos! Маю життєво важливе питання...

Вітаю всіх, хто в цю годину блукає просторами Букнет і наткнувся на це пост!

В своїх історіях я не використовую фемінітиви. Я геть не згадую про сучасні правила правопису. Я навіть можу кому поставити не там де треба. Спокійно використовую слова через які word свариться хвилястими червоними лініями.

А ви звертаєте увагу на такі деталі? Або ж історія перемагає граматику?

 

P.S. Особисто я "топлю" за історію,але перед а, але, що, щоб, кому поставлю обов'язково :) 

 

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Дарія Гульвіс
25.03.2021, 12:09:58

Це швидше про відношення до написання творів. Якщо ви до цієї справи ставитеся серйозно, то будете кривитися на кожне неправильно написане слово(і ще по декілька разів перевіряти в інтернеті чи не почалися в тебе вже через це глюки;)). Якщо ж для вас це просто хобі й ви не готові витратити час на поліпшення тексту, мені просто шкода тих читачів, котрі читаючи ваш твір, будуть вважати, що так і потрібно писати.
P. S. Не полінувалася й перевірила це повідомлення через LanguageTool. Виявило дві помилки й один жаргонізм.)
Краще написати менше, але якісніше, і це працює в будь-якій сфері.

Оля Дзюба
25.03.2021, 21:47:30

Дарія Гульвіс, дякую заваш коментар. Є над чим подумати)

avatar
Анилаг Аберт
25.03.2021, 07:04:32

Я теж можу поставити кому там, де не треба. Але намагаюсь цього не робити) Текст має бути максимально вичитаним. Для мене це справа принципу. Навіть якщо в мене є, приміром, лише три постійні читачі. Але я знатиму напевно, що ці три читачі від мене нікуди не подінуться) Але ось я написала розділ, перечитала його тричі (можу й більше) і не помітила елементарних помилок. У тому числі правопису. Усі інші помилки (росіянізми, дуже невдалі жаргони, сюжетні) тут немає чого й перераховувати. Так от, мій любий бета-рідер, завжди тикне мене носом у ту бісову елементарну помилку. Часто-густо почуваюся паскудним кошеням) Але воно того варте. Якісні, вичитані тексти вартують дуже дорого) Усіх грошей світу)

Оля Дзюба
25.03.2021, 21:44:02

Анилаг Аберт, рідери рятують мій текст ледь не на 50 відсотків))) ніби читаєш-вичитуєш, а рідер все одно знайде щось..
Дякую за ваш коментар.

avatar
Рома Аріведерчі
25.03.2021, 00:24:45

Нічого немає обов'язкового в художній літературі.Хоч з ятями пишіть, хоч фемінітиви в кожному реченні. Мені нічого не ріже ні слух, ні око. Але колись довелося для цього убити в собі грамарнаци. Було б дуже дивно і ще більше нудно, якби всі писали однаково. Це ж не твір на оцінку в четвертому класі. Ну камон, коли історія цікава, то не до розбору правильнописання. А як нецікава,то тим більш воно ні до чого :)

Оля Дзюба
25.03.2021, 00:35:26

Рома Аріведерчі, абсолютно з вами згодна. Дякую за коментар!

Ну, фемінітиви то ввели в граматику української мови, але обов'язковість їх вживання... про подібне не чув.
Я теж краще напишу жінка філософ, а не філософиня в роботі. Ну, в правилах ще нема пункту, що це вважатиметься помилкою. Тому я б на вашому місці не переймався щодо фемінітивів.

Оля Дзюба
24.03.2021, 23:38:59

Євген Палашинський (Палаш), може їх і не обов'язково вживати, але без них жодне інтерв'ю не обходиться. І як же вони ріжуть слух...
Дякую за ваш коментар.

avatar
Сана Елінс
24.03.2021, 23:09:04

Твір в мене асоціюється із людиною в цьому плані, і якщо одежина - це обкладинка, то грамотність - її охайність! І поставте собі запитання, а чи хотіли б ви мати якісь справи з неохайною людиною в брудному одязі, яка й не чула про гігієну? Я - ні! Але то моя думка...

Оля Дзюба
24.03.2021, 23:34:29

Сана Елінс, дякую, що поділились. Дуже цінний коментар.

Інші блоги
Трішки нудної статистики (●^o^●)
Любі мої, у мене тут відбувся серйозний спіритичний сеанс із рейтингами, і результати інтригують. Моя книга «Їх розлучила Смерть» зайняла 6-те місце в жанрі містика/жахи! Шосте місце. Шість. Поки тільки одна
Своя ноша не важка?
За кілька хвилин ми з ним виходимо на старт, та по сигналу викладача починаємо. Кірах чудово справляється, але, зістрибнувши з останньої колоди, підвертає ногу. Ну чому я думав, що все буде просто?? З моїм недомірком просто
Надихнувся...
Оце трапилися мені на очі рядки з поеми Т. Г. Шевченка «Кохайтеся, чорноброві...» і... Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі — чужі люди, З синіми носами. Серце своє пошкодуйте На чуже не пазьте Лиш
"Мелодія кохання".
Знову Привіт! Весна добігає кінця — попереду літо, а з ним і наш літературно-мелодійний флешмоб про кохання "Мелодія кохання". То ж запрошуємо разом з Тетяна Степанкевич доєднатися всіх бажаючих. Залишилося
Це станеться. Уже стається.
Добре, схоже, що вже за мить я нарешті віддам вам те, чого ви просили вже дуже давно. Той самий момент. Той самий розділ. Тих самих Арію й Даміано, які занадто довго робили вигляд, що між ними нічого немає. І ні, я не обіцяю
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше