Плани на майбутнє!

ДОБРОГО ДНЯ, МОЇ ЛЮБІ!

Перш за все хочу сказати дякую за Вашу підтримку, коментарі та зірочки!

Маленькими кроками ми наближається до завершення  исторії Ляльки та Мишка. Отож я вирішила поділитися з Вами своїми планами на майбутнє!

Відразу після закінчення " Стукаючи до твого серця " я планую розпочати свій новий роман, над яким вже працюю. Це історія про Єву  та Яромира.  Роман буде носити назву "Шлюбна ніч". Захоплююча історія кохання и противостояння двох надзвичайних характерів.

Єва - була покинута чоловіком після першої шлюбної ночі без жодних  пояснень.  Народила сина якому зараз шість років.

- Яромир - купив право на першу шлюбу ніч у чоловіка Єви. І тільки сім років потому дізнався що жінка народила від нього сина!

Якщо вам подобаються сильні героїні та жорстокі але справидливі чоловіки, тоді цей роман для Вас.

АНОТАЦІЯ

 Єва: - На що здатна жінка, загнана в кут ?! Є тільки одна відповідь — на все! Плакати та просити ?! Ні, не мій варіант! Я буду боротися! Буду грати з чоловіком, який грав зі мною сім років тому! Доведу до сказу і можливо, навіть зіпсую життя. Тільки так я зможу перемогти! Головне не закохатися ...
Яромир: - Вона надумала піти проти мене! Тварина, мало того, що продала мені невинність, так і забула сказати, що народила сина. Але я приймаю виклик! Хоче бути з сином, значить буде і зі мною!

У тексті є:

# зрада;

# норовлива, сильна героїня;

# протистояння характерів;

# важке минуле героїні;

# жорстокий головний герой;

# нецензурна лексика;

# Відверто;

# Від ненависті до любові 

    однотомник

Маленький кусь:

- Все почалося за тиждень до вашого весілля. Не знаю як там вони зустрілися, але Яромир запропонував п'ятсот тисяч за твою невинність. В день вашого весілля Яромир передумав і захотів право на всю ніч, і накинув ще двісті тисяч! - кожне його слово звучало в моїй голові немов ляпас. З кожним словом мене просто знищували всередині. В одну мить у мене з'явилося бажання піти до мого колишнього чоловіка і повільно розчленити.
Тільки при думці що у мене можуть забрати сина, я немов потрапила у пекло. Моє тіло відмовлялося виконувати накази мозку, а серце рвалося на шматочки. Промайнула думка, що треба бігти, забирати сина і тікати світ за очі.

До скорої зустрічі!