"Дівчина з полонини" вже на сайті

Вітаю, любі! Я довго вагалася, чи починати цю історію.
Вона дуже близька моєму серцю, бо надихалась всим, що бачила у маленькому селищі Смодна і містечку Косові, що біля нього. 

Анотація
У селі мало перспектив. Марина мріє нарешті закінчити школу і податися на навчання в Івано-Франківськ. Її плани про майбутнє руйнуються через низку життєвих обставин. Ще і юрба хлопців приїхавши з міста надокучають юній дівчині. Один з них проявляє небачену зухвалість, через що дівчина вирішує втекти на полонину до батька вівчаря. Та чи вдасться їй подолати відстань без жодної копійчини та віднайти справжнє кохання? 




Читати книгу тут

Обіцяю: пригоди, пристрасть, колорит. 

Всім  хорошого настрою!
З любовю Мартін Штарк! 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олена Когут
20.03.2021, 21:35:57

Дуже колоритна історія!! Запала в серце!!!! З нетерпінням чекаю продовження!!!

Мартін Штарк
21.03.2021, 08:47:13

Олена Когут, Отже, все це не дарма. Коли історія западає в серце хоча би одному читачеві - не маю права на помилку. Дякую Вам!

Інші блоги
Я зробила помилку !
Читачі та автори ! Переглядаючи книжкові блоги на ютубі я почула таку думку, що читачі люблять читати маленькі розділи. Задумалася і зрозуміла, що це правда, що я також люблю читати невеликі розділи до 10 сторінок. Писати
Продовження Монстри не питають
За минулий тиждень моя книга Монстри не питають оновлювалася щоденно. Тепер так буде до завершення книги. Я майже на фініші. Мені дуже приємно, що її все ж таки читають, і напевно вона знайде і в майбутньому ще більше своїх
Що далі?
Напевно якщо хтось читає мої книги то помітив, що я зникла. І ні цей блог не епічне повернення авторки. Так сталося, що я не маю ні сил ні бажання публікувати тут свої опуси. Проте я залишаюся як читачка. Збираюся підтримувати
Вгадайка завтрашньої новинки
Привіт, любі, сумували? Вам надійшов таємничий лист від красунчика... З яким треба щось робити. Тільки що? Давайте вгадувати! Отже, записуємо, дівчата. Маємо Купідона. Маємо дівчину. Вона така, що і в Парижі під Ейфелевою
Мрії і візуалізації в книзі "Ел"❦❦❦
Я постукала до сараю, штовхнула двері: були не зачинені… Я увійшла й ледве не наштовхнулася на Руслана, який підвівся мені назустріч й підскочив до дверей. Він схопив мене за талію, аби ми обидва втримали рівновагу. Я
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше