Або рецензія на "Дари Ірліону. Світ миттєвої карми 18+"   авторки Юлії Бор. 

З першого погляду на назву і доволі великий обсяг я налаштувався на доволі довге та цікаве чтиво, яке не вимагає уважності. Але пані Юлія мене одразу здивувала. Тричі.

По-перше: головна героїня виявилася не звичайною потраплянкою, а стихійним лихом для невинної магічної країни. "Квіточка, хижа і придуркувата" - як найкраще пасує для Аліси. Тим не менш, вона мусить врятувати Ірліон, при цьому не зруйнувавши його.

По-друге: Де ж 18+?? Я читав розділ за розділом, але авторка цинічно та з гумором тільки збільшувала напругу. Я навіть пішов за серветками, щоби витерти запріле чоло. Ну коли ж? Коли ж? Тільки наприкинці... Ха-ха, не буде спойлера!

По-треттє: Замість романтичної комедії я відкрив комедійну гру престолів. Ні, спойлерів не буде!

В мене залишилися приємні враження від історії. Вона вартувала витраченого часу.

Гумор. Головна героїня - та ще єхидна і цинік. Чого вартує лише "Давай ти візьмеш за ноги, а я - за ніздрі". А вправи у гостроті слова та меча... Навіть арбалета. Арбалета на ім'я Василь...

Пропрацьований лор. Ми не бачимо калькованих фейрі, ельфів та інших. Натомість - бачимо світ живий і легитимний  яскравий. Світ де закони карми начебто мали би оберігати людей, але замість цього лише створюють невеликі труднощі тим, хто хоче їх обійти.

ОБЕРЕЖНО СПОЙЛЕРИ!

Зальмери. З одного боку - вони добре пропрацьовані та описані. З іношого - якщо ілріонці живуть рівно до 100 років і практично не старіють, то логічно було б, що серед асасінів буде багато старих. За принципом "дідусь старий - йому все одно". До речі, цікаве питання: "А як карма відповість на тисячу порізів від різних людей?" Поодинці вони всі несмертельні, але разом... Ну то таке)

Русизми. Є поширені, типу "звичайно" у значенні "звісно". Але є такі, від яких просто кров з очей, наприклад "слідуючий". 

Було б непогано прогнати текст через ШІ, щоби почистити від суржика.

Ставлю Вас на почесне місце в збірнику (не) Токсичних рецензій