Привіт!

Запросила мене тут чудесна Інна Камікадз долучитись до флешмобу "Магія снів". І все було б нічого, але я голову зламала на цій задачці. Наразі я пишу ще дві книги, окрім "Ескорт" та "Прихисток". І от одна з історій подібна на сон, тому що це новий для мене жанр містики. Сподіваюсь сподобається;)

Але поки вона ще в процесі написання, а відмовлятись від запрошень таких прекрасних авторів, як Інна я не маю права. Тому ловіть найбільш, як на мене, відповідний уривок з "Моє ім'я Весна".

Хоча гріла мене надія, що сьогодні зайде той самий красень, який снився мені вночі.  Не подумайте, вони не еротичні, мені снилися його очі.  Я пам'ятаю одну розмову з мамою, я тоді сказала, що у мого чоловіка будуть сірі очі з темними крапочками. Я не пам'ятаю, про що ми говорили, я навіть маму особливо не пам'ятаю.  Але цей момент зі мною все життя.  Я так і шукала ті сірі очі, навіть думала знайшла, але все виявилося не як у казці. Ми зустрічалися пів року, мені тоді шістнадцять було, і він був моїм ідеалом, на той момент. І все б начебто нічого, але він кинув мене після того, як ми переспали, сказав що не підходжу йому в «цьому плані». Дурепою я тоді була, адже проплакала цілий тиждень, а ще довше думала, що я якась не така. Ось вміють же мудаки, вселити невпевненість. Після нього не було сірих очей і мудаків, на щастя, теж не було. 

І запрошую долучатись до флешмобу дівчаток: Оксану Мрійченко, Алю Галентюк. А також Тараса Мельника, в якого точно є те що треба:)